У день пам’яті сщмч.Костянтина, митрополита Київського, єпископ Боярський Феодосій звершив Літургію і молебень на місці поховання святого

10 листопада, в день мученицької кончини священномученика Костянтина (Д’якова), митрополита Київського, вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій відвідав Лук’янівське кладовище у м.Києві, де у храмі на честь святої великомучениці Єкатерини звершив Божественну літургію.

Його Преосвященству співслужили благочинний Кладовищенських храмів протоієрей Сергій Вейго, настоятель храму протоієрей Олександр Безкровний та духовенство міста. Під час богослужіння владикою була піднесена молитва Господу Вседержителю про мир і припинення міжусобної ворожнечі в Україні, а також заупокійна молитва про всіх, що невинно постраждали в радянські роки безбожних гонінь на віру та Церкву.

Після закінчення Літургії владика вимовив проповідь про сповідництво і мучеництво в Церкві, а потім відбулася Хресна хода до місця поховання священномученика Костянтина (Д’якова), митрополита Київського, і багатьох інших киян, невинно убитих у роки безбожного гоніння на віру в ХХ столітті. На могилі священномученика було звершено молебень.

Історична довідка:
Митрополит Київський, екзарх України Костянтин (Костянтин Григорович Д’яков) народився 21 травня 1871 року в родині священика.
Духовну освіту здобув у Харківській семінарії, після закінчення якої, прийнявши священний сан, став законовчителем харківських середніх навчальних закладів.
У 1923 році був заарештований, але офіційних звинувачень йому пред’явлено не було.
У 1924 році він приймає чернецтво з ім’ям Костянтин. Святішим патріархом Тихоном був висвячений на єпископа Сумського, тимчасово керуючого Харківською єпархією.
12 листопада 1927 р. стає архієпископом Харківським і Охтирським, а з 1929 року тимчасово займає Дніпропетровську кафедру. 18 травня 1927 р. владика стає членом Тимчасового Патріаршого Священного Синоду при заступнику патріаршого місцеблюстителя митрополиті Сергії (Страгородському) .
З 1932 р. – екзарх України, з 1934 р. – митрополит Київський.
16 вересня 1937 р. владика Костянтин знову був звинувачений у “контрреволюційній діяльності”. В обвинувальній довідці навпроти прізвища Д’яков значиться: “…активний член антирадянської контрреволюційної організації церковників-тихонівців”.
10 листопада 1937 р. загинув під час допиту в Лук’янівській в’язниці.
19 жовтня 1993 р. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви митрополит Костянтин був причислений до лику святих, основний день пам’яті святого 1 червня.