Божественна літургія в Неділю 17-ту після П’ятидесятниці в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі м.Черкаси
1 жовтня 2023 року, в Неділю 17-ту після П’ятидесятниці, з благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, вікарний архієрей Черкаської єпархії єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній звершив Літургію в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі м.Черкаси.
Преосвященному владиці співслужили секретар Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк, ключар кафедрального собору протоієрей Олексій Демченко та духовенство собору.
На богослужінні було піднесено молитву за Церкву, що потерпає від гонінь.
На завершення Літургії з проповіддю до вірян звернувся ключар Архангело-Михайлівського кафедрального собору протоієрей Олексій Демченко. Священик розкрив духовний зміст прочитаного на недільному богослужінні євангельського уривка.
***
“Законом я помер для закону, щоб жити для Бога” (Гал. 2:19). Ці слова апостола Павла з недільного апостольського читання можуть викликати подив. Чи про один закон говорить апостол, чи про різні закони? Які це закони і чому, щоб жити для Бога, потрібно вмирати для одного з них?
Під законом ми завжди розуміємо якесь незаперечне правило. Це правило не обов’язково повинно мати юридичний зміст. Крім правових законів є також і неписаний закон совісті, закладений Богом у серці людини. Про це писав апостол у Посланні до Римлян, вказуючи, що язичники, які “не мають закону, за своєю природою законне творять”, тому що “діло закону у них написане у серцях, про що свідчить совість їхня і думки їхні” (Рим. 2:14-15).
Але ми, будучи християнами, керуємося не тільки і не стільки законом совісті, скільки Законом Божим, викладеним нам у рядках Євангелія. Це і є той Закон, заради виконання якого апостол Павло відрікся від Закону старозавітного, що не приводив людину до вічності, а лише готував її до спасіння.
Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ
Количество просмотров: 30
Цей запис також доступний на: Russian