Єпископ Антоній звершив Літургію в чернечій громаді на честь ікони Божої Матері “Аз есмь с вами и никтоже на вы” (+ВІДЕО)

17 липня 2023 р., у свято святих царствених страстотерпців, з благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, вікарний архієрей Черкаської єпархії єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній, благочинний у справах монастирів єпархії, звершив Літургію у чернечій громаді на честь ікони Божої Матері “Аз есмь с вами и никтоже на вы”. Невелика і затишна жіноча обитель розташована поруч з урочищем Холодний Яр Чигиринського району. Цього дня сестри громади відзначають мале престольне свято.

Преосвященному владиці співслужили секретар Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк, благочинний Чигиринського округу протоієрей Анатолій Прикотенко, ключар Архангело-Михайлівського кафедрального собору м.Черкаси протоієрей Олексій Демченко та духовенство Чигиринського благочиння.

На богослужінні молилися старша сестра чернечої громади монахиня Олександра і сестри Марфо-Маріїнського сестринства милосердя.

На Літургії було піднесено молитву за Церкву, що потерпає від гонінь.

Наприкінці богослужіння архієреєм і духовенством було звершено молебень святим царственим страстотерпцям, після якого єпископ Антоній звернувся до присутніх у храмі з проповіддю про життя і подвиг царської сім’ї.

Також, від імені керуючого Черкаською єпархією митрополита Феодосія, архієрей привітав старшу сестру жіночої громади монахиню Олександру з Днем небесної покровительки, побажавши їй зі спокоєм і вдячністю Богові приймати всі скорботи й радощі, які зустрічаються на життєвому шляху.

Архіпастир підніс у дар матінці Олександрі ікону з часткою мощей святої блаженної сповідниці Іулітти, яка подвизалася в Олександрійській єпархії в першій половині 20 століття. “Бажаю, щоб і сестри чернечої громади, і Ви, як її очільниця, завжди наслідували приклад цієї святої у вірності Богу і допомозі людям”, – підсумував владика Антоній.

***
Благословення на майбутнє служіння стражденним свята Іулітта отримала в юності від старця Іони Київського. Після одкровення уві сні, вона почала пророкувати про майбутні випробування для православних християн у роки радянських репресій. Свята закликала віруючих неодмінно читати Святе Письмо. Радила частіше молитися і ходити до церкви, особливо в недільні та святкові дні.

Не оминули гоніння й саму подвижницю. Під час чергового тюремного ув’язнення її засудили до розстрілу і вночі вивели з камери на місце виконання вироку. Стрільців було кілька. Ледве зробивши залп, вони раптом впали на землю і з жахом заплющили очі. Кожному здалося, що він стріляє у свою рідну матір. А в Іулітти на все життя в ногах залишилися уламки металу як спогад про страту, що не відбулася.

Останні роки життя Іулітта провела в рідному селі Петрове разом із чоловіком. Вона продовжувала служити людям: декого рятувала від гріха самогубства, вселяючи віру в Промисл Божий, іншим вирішувала незрозумілі ситуації. Але найголовнішим для неї залишалася подяка Богові, ревна молитва на богослужінні в храмі та вдома, поминання покійних.

Померла свята сповідниця Іулітта 8 квітня 1955 року в Кривому Розі в будинку своєї дочки. Похована, за її заповітом, на кладовищі в с. Петрове поруч із могилою чоловіка, який помер роком раніше.

Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ