Високопреосвященніший архієпископ Феодосій звершив Літургію в історичному Михайлівському храмі міста Городище

7 грудня, у день памяті святої великомучениці Єкатерини, Високопреосвященніший архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій прибув з архіпастирським візитом до Городищенського благочиння. У Михайлівському храмі райцентру Городище владика звершив Божественну літургію.

По завершенні богослужіння владика Феодосій виголосив проповідь на тему подвигу святої великомучениці Єкатерини, чиє життя є взірцем відданості служіння Христу.

Архієрей подякував благочинному Городищенського округу протоієрею Іоанну Жигалу за багаторічне ревне пастирське служіння на цій землі, відродження та збереження історичних пам’яток церковної архітектури, до яких належить і Михайлівська церква.

Наша довідка:
У першій половині XIX століття провінційне містечко Городище перетворилося на один з головних промислових центрів регіону, де добували граніт і лабрадорит, а по сусідству з’явилися перша на українських землях парова цукроварня, механічний і цукровий заводи. Тривалий час головним храмом Городища була дерев’яна триверха церква Різдва Богородиці, з 1728 стояла на узвишші в самому центрі містечка і навіть не мала дзвіниці – два її дзвони просто висіли на стовпах. Згодом вона зовсім струхло, і на початку 1840-х років на її місці коштом князя Михайла Воронцова, власника розташованого в 40 верстах шикарного Мошногорського маєтку, з’явилася екзотична для Придніпров’я готична кірха.
Достеменно невідомо, чому саме для Городища наділений неабиякими архітектурними фантазіями генерал-губернатор Михайло Воронцов обрав проект класичної кірхи. У 1844 храм добудували і з поваги до чиновника освятили на честь небесного покровителя засновника Михайлівською церквою. Вже напередодні Першої світової війни, зважаючи на не надто чисельну парафію, церкву закрили. У 30-ті роки зруйнували її дзвіницю, а храм використовували як складське приміщення. З початком німецької окупації церква знову стала діючою, і два десятиліття парафіяни мали можливість молитися під її склепіннями.
У 1961 церква знову закрили і згодом пристосували під спортивний зал. Однак громада повернулася в храм в 1989, і після значних відновлювальних (з-під шарів штукатурки і фарби на світ Божий повертали початковий храмовий розпис) і відновлювальних (відновлення первісного вигляду дзвіниці храму) робіт церква повністю поновила свою діяльність. Привертає увагу відреставрований розпис ХІХ століття на тему глав книги Апокаліпсису. На стінах містяться також історичні фрески на теми Старого та Нового Заповітів.