Архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій звершив освячення антимінсів для Черкаської єпархії

24 жовтня архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій звершив чин освячення антимінсів в кафедральному Михайлівському соборі Черкас.

Приготовлені плати перед освяченням були покладені на святий Престол. Далі, після належних молитов, Високопреосвященніший Феодосій з читанням уставних молитов окропив плати з’єднанням вина та трояндової води і помазав їх святим миром. Потім в кожен плат була вкладена частинка святих мощей преподобномученика Макарія Овруцького і Канівського.

Всього в цей день було освячено понад 100 антимінсів для православних громад Черкаської єпархії, а також для заміни старих антимінсів. Протягом наступного тижня на всіх новоосвячених антимінсах кожен день буде звершуватися Божественна літургія.

Антимінс (грец. Antimension «замість престолу», від грец. Anti замість і лат. Mensa стіл), чотирикутний плат із зображенням положення Ісуса Христа до гробу з лляної або шовкової матерії, з вшитими частками мощів святих, на якому здійснюється Таїнство Євхаристії.
Господь, який зображений на ньому, лежить в чотирикутному гробі на плащаниці. Пресвята Богородиця сидить у голови Спасителя, тримає і цілує її. За Пресвятою Богородицею стоять три жінки-мироносиці. Біля них розташовується Іоанн Богослов, який, нахилившись до гробу, тримає і цілує руку Спасителя. Біля нього, нахилившись до гробу, знаходиться Йосип, він тримає і цілує ноги Спасителя. За Йосипом з розпростертими руками стоїть Никодим. Біля гроба лежать пелени, поруч з Хрестом летять ангели, а по кутах антимінса зображені святі Євангелісти.
До антимінсу додаються частки святих мощей, помазані миром, які вкладаються в маленький мішечок і пришиваються зі східного боку плата. Антимінс покладається на престол в ілітоні (обгортці), як би в гробних пеленах, або сударі (платі), яким був покритий лоб похованого Спасителя (Ін. 20, 7). Таким чином, антимінс є образом гроба Христова або плащаниці, в якій було покладено Тіло Христове. Назва «антимінс» ( «замість престолу») показує, що він прийнятий Церквою для свідоцтва, що священнослужіння в храмі відбувається з благословення архієрея, який освятив престол і наявний на ньому антимінс, а також і для того, щоб антимінс дійсно служив замість престолу, коли гонителі віри Христової, пожежа чи інша небезпека та необхідність змушувала перенести богослужіння на інше місце.