«Немає такої скорботи чи жаху в людському житті, які б не могла розвіяти Пресвята Богородиця!» – єпископ Боярський Феодосій очолив богослужіння престольного свята в храмі на Берковецькому кладовищі м.Києва

6 листопада, в день святкування ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радосте», в однойменному храмі на Берковецькому кладовищі столиці була звершена святкова Божественна літургія. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія богослужіння очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій, керуючий Північним київським вікаріатством.

Преосвященному владиці співслужили благочинний кладовищенського округу протоієрей Сергій Вейго, настоятель храму протоієрей Андрій Ціпанов і духовенство м.Києва. Під час богослужіння владикою була прочитана молитва Господу Вседержителю про мир і припинення міжусобної ворожнечі в Україні.

Після закінчення Літургії єпископ Феодосій передав настоятелю, духовенству та громаді храму привітання з престольним святом від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Також Преосвященний владика звернувся з до присутніх зі словом проповіді, в якому розповів про чудесне явище в 1688 році чудотворної ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радосте”.

Рідна сестра патріарха Іоакима – Євфимія – була дуже хвора: рана на її боці гноїлася і кровоточила довгі роки. І вона вже втратила всяку надію на зцілення, але одного разу вранці, заблагавши до Пресвятої Богородиці, почула голос який ніби дорікав її: «Євфиміє, ти так довго хворієш і страждаєш! Чому ж ти не звернулася до Цілительки немочей і хвороб, яка зцілює будь-яку хворобу і будь-яку язю? Пошли до Преображенського храму, нехай священик прийде з іконою “Всіх скорботних Радосте” і звершить молебень… і ти отримаєш зцілення!». Так і сталося.

Єпископ Феодосій закликав, згадуючи цю історію, не шукати в скорботах інших розрад, крім утішання від Бога і Його Пречистої Матері. У першу чергу, коли нас відвідує скорбота, хвороба, або печаль, треба з вірою і любов’ю звертатися до Пресвятої Богородиці з проханням про допомогу, про втіху, про зміцнення, про одужання, відраду в скорботах. І, якщо ми це будемо робити з вірою, надією і любов’ю, то обов’язково цю допомогу отримаємо!

Так само, коли нас обеззброюють наші гріхи і страсті, і навіть коли вони цілком долають нас, що вже не знаходимо ми в собі сил для покаяння і виправлення, потрібно все одно, навіть будучи ними переможеним і “лежачи на землі” – дивитися на Небо і просити Божу Матір: «Пресвята Богородиця, допоможи! Прийди на допомогу! Ти бачиш, у своєму духовному житті я роблю крок вперед і десять назад, ворог так легко відштовхує мене від Господа, робить зрадником! А я всією душею хочу бути справжнім християнином, але не маю на це сил і не справляюся з цим без зовнішньої допомоги, без Твоєї допомоги, Владичице! ». На такі дитячі слова, благання серця, бажаючого благочестя, Божа Матір обов’язково відгукнеться і прийде на допомогу, і захистить!

Пресвята Богородиця настільки любить рід людський і особливо рід християнський, що будь-яке слізне прохання віруючого серця, особливо прохання про відраду та втіху в скорботах, Вона дуже скоро приносить до стоп Свого Божественного Сина. Немає такого дна гріховного, такої глибини гріхопадіння людського, з якого не могла б підняти людину Пресвята Богородиця! І немає такої скорботи чи жаху в людському житті, які б Вона не могла розвіяти Своїм дотиком!

Количество просмотров: 173

Цей запис також доступний на: Russian