Митрополит Феодосій звершив велике освячення храму в с.Гельмязів Золотоніського району

9 січня, в Неділю після Різдва Христового та в день пам’яті св.ап. первомученика і архідиякона Стефана, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій звершив велике освячення храму на честь Святої Трійці у селі Гельмязів Золотоніського району.

Перед початком освячення владика розповів прихожанам про значення священнодійств, які звершуються під час освячення та привітав присутніх з тим, що вони є безпосередніми свідками і учасниками радісної події духовного народження храму Божого.

Після освячення була звершена Божественна літургія. На Малому вході, за старанне служіння Православній Церкві у священному сані, по благословенню Блаженнійшого митрополита Онуфрія, владика Феодосій нагородив настоятеля храму протоієрея Стефана Горбунова правом служіння літургії з відкритими царськими вратами до Херувимської пісні.

Після закінчення богослужіння митрополит Феодосій привітав прихожан з Різдвяними святами та з визначною подією в парафії, а всім дітям, які молилися в храмі, вручив по солодкому подарунку.

Історична довідка:
В часи Київської Русі поселення входило у склад Переяславського князівства. Деякі історики припускають, що село існувало у 12 ст. Перша письмова згадка про село датується 1616 роком. У російській “Книге по большому чертежу” яка складена у 1627 році, село називається Елмазов, або Алмазов.
У 1656 році патр. Макарій ІІІ разом із сином Павлом Алепським, повертаючись із Москви, проїздив Гельмязовом. Село було одним з центрів повстання Переяславського полку у 1666 році, після чого декілька років було розорене.
У війні 1812 року приймав участь сотник Трофим Ілляшенко, який у майбутньому дослужився до генерала від інфантерії. У Гельмязові служив священик краєзнавець Миколай Богацький, з творів якого відомо про два храми у селі – великий п’ятикупольний Успенський, 1760 року побудови та Миколаївський. Обидві горіли, Успенська згоріла повністю.
Станом на початок ХХ ст. село стало великим, зросла кількість дворів і жителів. Діяли водний млин, миловарня, медоварня.
У 1919 році у селі остаточно ствердилась радянська влада, а у 1923 село стало райцентром Полтавської обл. У роки Великої Вітчизняної Війни діяв партизанський загін.
Сучасний Троїцький храм збудовано у 1841 році у стилі ампір. Дзвіниця увінчана високим шпилем. За Вівтарем поховані будівничий та перший священик цього храму. Храм було зачиненоу хрущовські часи, а відкрито у 1991 році.

Інформаційно-новинний відділ Черкаської єпархії