ОФІЦІЙНИЙ КОМЕНТАР МИТРОПОЛИТА ЧЕРКАСЬКОГО І КАНІВСЬКОГО ФЕОДОСІЯ (СНІГІРЬОВА) У ЗВ’ЯЗКУ З ПОЧАТКОМ ШИРОКОГО МІЖНАРОДНОГО ПРОЦЕСУ ЗАХИСТУ ПРАВ ВІРУЮЧИХ В УКРАЇНІ
Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій (Снігірьов) – ієрарх Української Православної Церкви, правозахисник, ініціатор та співзасновник Міжнародного правозахисного об’єднання «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації», у зв’язку з відкриттям широкого міжнародного правозахисного процесу з протидії порушенням прав і свобод громадян України, віруючих УПЦ з боку низки українських політичних діячів та державних органів країни, дав наступний коментар:
29 січня 2024 року правозахисна організація «Public Advocacy» – учасник нашого Міжнародного правозахисного об’єднання «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації» опублікувала деякі міжнародні документи, які свідчать про те, що на міжнародному рівні розпочато розслідування фактів порушень прав віруючих Української Православної Церкви .
Вперше за останні кілька років міжнародні офіційні особи, які мають дипломатичний статус посадових осіб ООН та уповноважені на розгляд індивідуальних скарг про порушення прав віруючих, поставили уряду України конкретні питання щодо фактів порушень прав віруючих та висловили не лише серйозне занепокоєння такими порушеннями, а й оцінили дії нинішнього керівництва країни як такі, що не відповідають нормам міжнародного права. Якщо раніше ми спостерігали лише деякі коментарі чи згадки про порушення прав віруючих УПЦ у звітах Управління Верховного Комісара ООН з прав людини, то тепер є документ, в якому є свідчення досить глибокого опрацювання тематики УПЦ у міжнародних організаціях.
Цьому значною мірою сприяло створення у 2023 році акредитованої при штаб-квартирі ООН у Женеві делегації УПЦ в ООН, а також виступи ієрархів УПЦ безпосередньо під час нарад Ради з прав людини ООН. Так, 09 жовтня 2023 року під час розгляду звіту щодо України Верховного комісара ООН з прав людини у залі засідань РПЛ ООН відбулася трансляція моєї відеозаяви про порушення прав віруючих у зв’язку з відібранням у УПЦ храмів та будівель Києво-Печерської Лаври та Київських духовних академії та семінарії, а також у зв’язку з необґрунтованим кримінальним переслідуванням низки ієрархів та священнослужителів УПЦ. Також наші міжнародні адвокати провели низку контактних зустрічей , під час яких Спеціальним доповідачам ООН було передано письмові звернення та докази порушень прав віруючих, заяви єпархій УПЦ та інші документи. В результаті опрацювання цих матеріалів і був підготовлений міжнародний запит – комунікація трьох Спеціальних доповідачів ООН до держави Україна про порушення прав віруючих Української Православної Церкви.
Разом з тим, представники державних органів, які готували свою відповідь на цей запит, а в тексті відповіді зазначено, що він готувався одразу трьома Міністерствами, а також СБУ – проігнорували низку питань міжнародних мандатаріїв, а по ряду пунктів надали, на наш погляд, недостовірну інформацію. Щодо порушень прав віруючих УПЦ у справі Києво-Печерської Лаври та Івано-Франківської єпархії УПЦ, я гадаю, найближчим часом дадуть коментарі безпосередньо представники Лаври та цієї єпархії. Зі свого боку хотів би підкреслити той факт, що дипломати та відповідні Міністерства, які складали відповідь на запит до ООН, не надали взагалі жодних коментарів та пояснень у зв’язку з кримінальним переслідуванням ієрархів Української Православної Церкви. Хоча Спеціальні доповідачі ООН попросили надати пояснення щодо винесення вироку вже засудженому митрополиту Тульчинському та Брацлавському Іонафану, виявили бажання отримати пояснення щодо інших кримінальних справ, відкритих проти ієрархів УПЦ, а також щодо застосування до них санкцій. Крім того, міжнародний запит стосувався рішень органів місцевого самоврядування щодо експропріації у Церкви земельних ділянок та інших дискримінаційних дій (пункт 7 комунікаційного запиту).
Однак така інформація зовсім не була надана українськими чиновниками, і в цій частині міжнародний запит був повністю проігнорований нашою владою.
Хочу наголосити, що на судових засіданнях у кримінальній справі проти митрополита Іонафана, а також у кримінальній справі, сфабрикованій проти мене, вже кілька разів були присутні представники місії ООН в Україні. Також і я особисто проводив із ними зустрічі у справах про порушення прав віруючих у довіреній мені єпархії. Більш того, представники ООН проводили безпосередньо опитування потерпілих – наших парафіян та священнослужителів, які були жорстоко травмовані представниками збройних формувань під час рейдерського захоплення монастиря Різдва Пресвятої Богородиці у Черкасах.
Слід зазначити, що порушення прав віруючих Української Православної Церкви дедалі ширше обговорюються в закордонних ЗМІ, внаслідок чого щодалі більше правдивої інформації про становище віруючих проникає у західне суспільство. Так, нещодавно учасники нашого правозахисного об’єднання «Церква проти ксенофобії та дискримінації» поширили у Женевському прес-клубі прес-реліз щодо порушень прав віруючих УПЦ в Україні . Усі перелічені події, особливо активність православних віруючих щодо захисту своєї Церкви та віри, – формують чимдалі більшу міжнародну увагу до справ про порушення прав віруючих УПЦ, що у свою чергу – призводитиме до подальш гострішої реакції міжнародної спільноти на факти порушень прав УПЦ.
Тому, на мій погляд, представники органів державної влади, якщо вони дійсно хочуть бути хоча б певною мірою державними діячами, повинні задуматися про довгостроковий ефект дискримінаційної політики щодо Української Православної Церкви як для себе особисто, так і для держави. Вже зараз на міжнародному рівні починають звучати заклики до розгляду питання щодо персональних санкцій проти представників державних органів України, відповідальних за антицерковну дискримінаційну політику. Європейське та міжнародне право працює за дещо іншими принципами, аніж ті «принципи», до яких звикли наші чиновники та політичні діячі. І якщо українські державні політики й надалі генеруватимуть таку кількість легко доведених фактів ненависті стосовно віруючих Української Православної Церкви (а за фактом до свого власного народу) – то цього буде цілком достатньо, щоб сформувати масу міжнародних процесів уже проти українських чиновників-правопорушників. За моєю інформацією ці питання вже почали обговорюватися, і якщо в Україні продовжуватимуть переслідувати віруючих УПЦ – то найближчим часом формуватиметься масштабна відповідна реакція з боку осіб та зарубіжних структур, що захищають Православ’я на міжнародному рівні.
Зважаючи на це, на мій погляд, мінімум, який сьогодні необхідно екстрено реалізувати з боку державної влади України це:
• негайно припинити дискримінаційну політику щодо УПЦ;
• невідкладно закрити абсолютно дикі, штучно сфабриковані кримінальні переслідування ієрархів та священиків УПЦ за надуманими звинуваченнями, зняти з них персональні санкції;
• припинити масові незаконні перереєстрації державними реєстраторами юридичних осіб – релігійних громад УПЦ – до нової конфесії (ПЦУ) за підробленими протоколами зборів сторонніх осіб;
• негайно реагувати на будь-які прояви насильства щодо віруючих УПЦ, а також на публічні заклики до дискримінації віруючих УПЦ – громадян України – за релігійною ознакою;
• відмовитись від участі державних органів у вилученні у Української Православної Церкви історичних культових споруд, пам’яток архітектури. А саме – припинити ініціювати розірвання договорів безоплатного користування УПЦ історичними Лаврами, монастирями та храмами, перестати подавати варварські за своєю суттю судові позови про зворотну реституцію. Такі позови справедливо сприймаються міжнародними юристами як безкоштовна «ленінська» експропріація церковного майна, яке насправді давно вже мало бути повернене Церкві на правах власності у порядку реституції, згідно з міжнародними зобов’язаннями нашої держави.
Підсумовуючи все сказане, дуже хотілося б сподіватися на залишки тверезомислення в умах і серцях наших державних діячів. Хотілося б вірити в те, що хоча б деякі з них ще зберегли здатність керуватися у своїх діях не миттєвими політичними вигодами та деструктивними емоціями, а принципами недоторканності свобод і прав людини, ідеями стратегічного державного мислення на благо нашого суспільства. Зупиніться та прислухайтеся до голосу історичної Церкви свого народу – до голосу совісті нашого народу. Поки що не стало остаточно пізно.
Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ
Количество просмотров: 116
Цей запис також доступний на: Russian
