Передмова митрополита Черкаського і Канівського Феодосія до книги про святителя Луку (Войно-Ясенецького)
«Є тiла небеснi i є тiла земнi; та iнша слава небесних, iнша земних. Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi.» (1Кор.15;40-41)
Як на небі зірки відрізняються одна від одної розміром, яскравістю, близькістю або віддаленістю від землі, так і на церковному небосхилі святі відрізняються один від одного яскравістю слави, як про це чудово пише великий апостол Павло.
Зірка святителя Луки, архієпископа Кримського, запалилася дуже яскравим і неповторним світлом. Запалилася саме тоді, коли це стало особливо необхідно нашим співвітчизникам – віруючим і невіруючим. Спасительне світло страждальця і сповідника освітило і освятило той шлях, по якому довелося пройти багатьом нашим рідним і близьким – християнам страшного ХХ-го століття. Адже святитель Лука – наш сучасник. Залишилися ще в живих ті люди, які бачили святого своїми очима, торкалися до його натруджених талановитих рук, чули його проникливий голос. І ця наша близькість за часом життя, ця спорідненість у скорботах і проблемах, з якими довелося зіткнутися як святому Луці, так в якійсь мірі і нам, робить особистість святителя і сповідника яскравим маяком, рятівним факелом на шляху до Царства Небесного для всіх нас.
Господь по Своїй милості, знаючи, з чим доведеться зіштовхнутися нам, православним християнам ХХ-ХІ століть, послав нам великого Праведника, який пройшов по тернистому і багатоскорботному шляху віруючої людини в постхристиянському світі і не був зломлений. У світі, де Церкву намагаються відокремити від суспільства і вигнати в гетто, де панує дух зневіри, де християнину майже не знаходиться місця з його релігійними і моральними переконаннями.
І якби не було таких як святитель Лука праведників, то ми б, напевно, в нерозумінні, як апостоли свого часу, запитували б Спасителя: «Господи, хто ж тоді може спастися? Як в таких тяжких умовах і обставинах виконати Твої заповіді?»
Відповідь на ці питання дає нам важке і тружденне життя святителя Луки, його свята ікона, на якій він зображений і як Архієрей, і як хірург, його незліченні посмертні чудеса.
І тому цей святий настільки улюблений нашим народом, настільки швидкий у виконанні наших молитов і прохань. Мабуть, сьогодні в кожному православному храмі є його іконописне зображення, в кожному будинку є хоча б маленька іконочка святителя Луки. Любить наш народ цього святого. І по тій кількості чудес і зцілень, які подає нам святий Лука, можна напевно сказати – ця любов взаємна.
Але нам, жителям Черкас і Черкащини, дарована особлива милість від Бога. Хоч святий Лука і іменується Сімферопольським і Кримським, але Черкаси і наш край зіграли велику роль в його житті. Ще, будучи молодим лікарем, він працював і зцілював хворих в недалекому від Черкас селі Деньги. Сюди, до Черкас, святитель, будучи вже в єпископському сані, приїжджав між висилками відвідати своїх рідних. Тут, в Черкасах, упокоєні його батьки і сестра великого хірурга. І на місці їх упокоєння тепер стоїть величний Архангело-Михайлівський кафедральний собор – головний храм нашого міста і нашої Черкаської єпархії.
Ми повинні пам’ятати і цінувати це. Не тільки як історичний факт, а, в першу чергу, як знак благовоління великого святого до нашої благословенної землі. І кому як не нам, черкащанам, пристало тепло і щиро любити нашого святого Луку, просити його про допомогу, берегти про нього пам’ять, збираючи і розповідаючи всім про ті історичні моменти і події, які пов’язують святителя з нашим славним регіоном.
Вірю, що і ця книга послужить цій благій меті, залучить ще більшу увагу і інтерес читачів до особистості великого святого. А найголовніше – зверне ще більшу молитовну увагу самого святителя Луки до черкащан та паломників-гостей нашого міста.
+ ФЕОДОСІЙ,
митрополит Черкаський і Канівський
Количество просмотров: 179
Цей запис також доступний на: Russian
