Перша Пасха у вигнанні: віряни Золотоноші помолилися з архіпастирем у пристосованому храмі (+ВІДЕО)

26 квітня 2025 року, у Світлу Суботу, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій відвідав гнану громаду Свято-Успенського собору м. Золотоноша. Минуло вже понад півроку, як віряни були вигнані зі свого храму, захопленого рейдерами від ПЦУ.

Напередодні ночі, 2 вересня загарбники перекрили вулицю перед Успенським собором і, дочекавшись темряви, як злодії посеред ночі, увірвалися у святиню, зрізавши болгарками замки. Відтоді численні парафіяни головного храму міста – Успенського Собору – втратили свій намолений духовний дім, що став для них воістину рідним за останні десятиліття.

Але Господь втішив гнаних християн Золотоноші. З благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, громада на чолі з настоятелем Собору і благочинним – протоієреєм Сергієм Снопком – отримала можливість звершувати богослужіння в пристосованому приміщенні.

Великдень 2025 року став для них особливим. Віряни вперше зустріли торжество Христового Воскресіння, наслідуючи приклад життя Спасителя. Адже і Йому в земних поневіряннях “не було де схилити голову” (Мф. 8:20).

Особливою радістю для скорботних Золотоніських парафіян стало відвідування їх архіпастирем на Світлій седмиці. Ще більшу наснагу гнаним вірянам принесло прибуття до їхнього скромного тимчасового храму ковчега з часткою мощей святого великомученика і цілителя Пантелеімона.

У “катакомбному” Свято-Успенському Соборі митрополит Феодосій звершив Божественну літургію, на якій йому співслужило духовенство Золотоноші.

На Літургії також молилася настоятелька Красногірського жіночого монастиря, що поблизу Золотоноші, ігуменія Арсенія.

На богослужінні були піднесені молитви за здоров’я та упокій ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС у 39-ту річницю катастрофи. Також митрополит Феодосій із духовенством сугубо помолилися сьогодні за упокій протоієрея Ярослава Івануси – багаторічного Золотоніського благочинного, родом зі Львівщини, який відродив із руїн нині захоплений Золотоніський собор і був велелюбним духовним батьком для численної Золотоніської пастви. Троє синів отця Ярослава, також протоієреї Української Православної Церкви, в цей лихий час теж вигнані рейдерами ПЦУ зі своїх храмів у Київській і Черкаській областях.

На Малому вході за старанне служіння Церкві Христовій клірики Золотоніського благочиння були удостоєні митрополитом Феодосієм чергових богослужбових нагород.

Наприкінці Літургії архіпастир прочитав молитву на роздроблення пасхального хліба – Артоса.

На завершення богослужіння митрополит Феодосій звернувся до гнаних парафіян зі словом духовної розради і підтримки.

“Сьогодні особливий день: тихий, благословенний, радісний для кожної православної душі. Наші серця радіють, тому що, незважаючи на випробування, які ми зараз переживаємо, ми вдячні Богові за все”, – такими підбадьорливими словами розпочав свою проповідь архіпастир.

Владика підкреслив, що віряни Золотоноші переживають скорботу через те, що їм довелося покинути захоплений рейдерами собор. Але, водночас, радісним залишається те, що гнана паства тримається згуртовано навіть коли вона змушена молитися в пристосованому для богослужінь приміщенні.

На думку архієрея, чималу роль у стійкості та вірності парафіян канонічній Церкві зіграло їхнє духовне виховання. З одного боку – вони перебували під тривалим духовним опікуванням спочилого протоієрея Ярослава Івануси – ревного трудівника на ниві Христовій. З іншого боку – близькість Красногірського жіночого монастиря з укоріненістю його ігумень і сестер у православній духовності також стала важливим фактором духовної зрілості гнаних віруючих.

На завершення свого слова митрополит Феодосій побажав парафіянам продовжувати мужньо нести свій духовний подвиг, а тим, хто особливо проявив себе, трудівникам парафії архієрей вручив церковні нагороди.

Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ