Вигнана зі свого храму громада с.Тіньки відзначила престольне свято просто неба

8 вересня, у день вшанування Володимирської ікони Божої Матері, однойменна парафія с.Тіньки Черкаської єпархії відзначила своє престольне свято. Але цього року настоятелю та парафіянам довелося звершувати святкову Божественну Літургію просто неба, бо їхній храм навесні був “добровільно переведений” до ПЦУ. І хоча громада обладнала собі під богослужіння пристосоване приміщення, але на Престол вирішили служити надворі, бо в будинок не всі помістилися б.

Святкове богослужіння очолив благочинний Чигиринського округу протоієрей Анатолій Прикотенко у співслужінні настоятеля парафії ієрея Димитрія Лобанова та гостей у священному сані. Після закінчення богослужіння отець Благочинний, від імені Митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, вручив гнаній релігійній громаді вищу нагороду Черкаської єпархії – Відзнаку “ЗА ВІРНІСТЬ ЦЕРКВІ ТА МУЖНІСТЬ”, а кожному з членів парафіяльного активу – Благословенну Грамоту керуючого Черкаською єпархією.

Чому ж віряни села Тіньки змушені були сьогодні молитися просто неба? Як православна громада села позбулася свого намоленого храму? За звичайною “обкатаною” схемою.

17 березня 2024 р., на Прощену неділю, активісти ПЦУ зібрали в сільському клубі свої збори і замість парафіян храму “вирішили” перевести релігійну громаду УПЦ, до якої вони не мали жодного відношення, – у ПЦУ. У цей самий час справжні члени парафії разом зі священиком, нічого не підозрюючи, молилися у своєму храмі, здійснюючи чин Прощення.

Пізніше з’ясувалося, що на сходку села зібрали близько 100 осіб. Були присутні: сільський голова, два представники ПЦУ з м. Чигирин і деякі жителі села, більшість із яких нічого спільного не мають із християнством. З реальних парафіян храму на цих незаконних зборах не було жодної людини. На цій сходці вони прийняли “рішення про перехід”, і почали готувати документи.

Готували документи два місяці. За цей період, за свідченням парафіян храму, вони намагалися ввести вірян УПЦ в оману, кажучи, що їм храм УПЦ не потрібен, і що вони будуватимуть свій храм ПЦУ. Так, обманом заспокоївши вірян, вони продовжували робити свою справу.

І раптом парафіяни храму дізналися, що 16.06.24, у неділю, представники ПЦУ готують захоплення храму. Увечері священик з парафіянами відслужили Всенічне бдіння, і домовилися, що Божественна Літургія в неділю буде відбуватися о 6:00 ранку.

Але вранці, вже о 5:30, коли віряни прийшли на службу, вони не змогли потрапити до свого храму.

“Активісти” бусом перекрили двері і потрапити до храму можна було тільки через паркан. Буквально за півгодини до храму на захоплення приїхала місцева влада, представники поліції та СБУ, клірик ПЦУ з місцевими активістами, і почали вимагати у парафіян ключі від храму. Звісно, загарбники нічого не отримали. Поліція з активістами того дня навіть їздили по домівках до деяких із членів парафії, вимагаючи ключі.

Зі слів парафіян робилося це так: під’їжджали на машинах до будинку, вмикали сирени, сигналили, і коли до них виходили господарі, силовики та активісти пропонували “по-хорошому” віддати ключі від храму. На що вони завжди отримували відповідь, що якби й були в них ключі, то все одно б не віддали.

У підсумку представники ПЦУ видавили вікно в Домі Божому, залізли через це вікно до храму, після чого з внутрішньої сторони зрізали замки. Як зазвичай буває під час таких захоплень, заспівали гімн і повісили в храмі прапор.

Наступного ж дня парафіяни зайнялися пошуком нового місця для здійснення богослужінь. І на поминальну Троїцьку суботу вже відслужили першу Літургію в пристосованому приміщенні невеликого приватного будинку одного з членів громади. На Трійцю новий невеличкий храм був повністю заповнений людьми, понад 40 осіб молилося на Літургії. А в тому, який захопило ПЦУ, було всього кілька людей.

Уже минуло два з половиною місяці після захоплення, і батюшка з парафіянами служать кожну недільну та святкову службу. Людей стало ще більше, ніж було в старому храмі, ніхто з вірян у ПЦУ не пішов, усі залишилися вірні канонічній Українській Православній Церкві. ПЦУ думали що до них люди підуть, але вийшло інакше.

Активісти в селі постійно погрожують вірянам розправою, лякають, обзивають “ждунами”, кажуть, що відправлять на Москву. Але, слава Богу – всі парафіяни мають стійку віру і сказали, що будуть до кінця у своїй канонічній Церкві.

СЛАВА БОГУ ЗА ВСЕ!!!

Парафіяни релігійної громади УПЦ в с.Тиньки