Єпископ Антоній звершив Літургію Передосвячених Дарів в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі м.Черкаси

1 березня 2023 р., у середу першої седмиці Великого посту, з благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, вікарій Черкаської єпархії єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній звершив Літургію Передосвячених Дарів в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі м.Черкаси. Архієрею співслужили секретар Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк, благочинний Черкаського округу протоієрей Сергій Чумак і духовенство собору.

Після закінчення богослужіння, єпископ Антоній звернувся до віруючих зі словом проповіді.

***

Літургія Передосвячених Дарів звершується Великим постом заради того, щоб у покаянні дні Святої Чотиридесятниці православні християни могли відчути духовну радість від єднання з Христом у Таїнстві Євхаристії. Святі Дари, якими причащаються віряни на цьому богослужінні, освячуються на попередній недільній Літургії. Особливість Літургії Передосвячених дарів полягає в тому, що вона органічно включена в добове коло великопісних богослужінь, а за своїм чинопослідуванням багато в чому нагадує Літургії апостольських часів.

Достовірно невідомо, хто склав цю Літургію. У давнину її авторство приписували і святому Іакову, брату Господньому, і святителям Василію Великому, Григорію Богослову, і Іоанну Златоусту, і іншим. Сучасний слов’янський служебник вказує авторство свт. Григорія Двоєслова (VII ст.), єпископа Римського. Але цей напис з’являється не раніше XVI століття в грецьких богослужбових книгах, надрукованих в Італії, які були взяті за зразки на Русі під час проведення книжної реформи за патріарха Никона в XVII столітті.

У сучасних грецьких служебниках вказівка на святителя Григорія Двоєслова, як автора чину Літургії, відсутня. Але це не заважає нам поминати великого святого стародавньої Церкви як небесного покровителя богослужіння, що звершується, слідуючи традиції, що склалася. Адже про подібне богослужіння, як про особливу Літургію – вечірню з Причастям, відомо вже з VI-VII ст., і не виключено, що і святий Григорій здійснював її в тому чи іншому вигляді.

До цього богослужіння в усі часи було особливо побожне ставлення вірян. Не маючи можливості у Великий піст причащатися щодня, вони чекали і чекають настання середи і п’ятниці, щоб у ці дні приступити до головного церковного Таїнства. Бажання часто причащатися Святих Христових Тайн – нормальний стан душі християнина, що свідчить про його духовне здоров’я. Чим частіше ми будемо приймати в себе Христа, тим сильніше діятиме в нас Його благодать, тим міцнішою буде наша віра, тим палкішою буде наша ревність до добрих справ і благочестивого життя.

Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ