Божественна Літургія в Неділю 24-ту після П’ятидесятниці в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі

27 листопада 2022 р., у Неділю 24-ту після П’ятидесятниці, день пам’яті святого апостола Филипа, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій звершив Літургію в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі м. Черкаси. Високопреосвященнішому владиці співслужили секретар Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк, благочинний Черкаського округу протоієрей Сергій Чумак і духовенство собору.

На богослужінні було піднесено молитву за мир в Україні.

Наприкінці Літургії митрополит Феодосій звернувся до парафіян з проповіддю про сенс християнської любові, відображеної в євангельській притчі про милосердного самарянина, що була прочитана на недільному богослужінні. Євангеліст Лука розповідає історію про те, як до Спасителя підійшов іудейський законовчитель – фарисей із запитанням про те, що необхідно зробити для успадкування життя вічного. У відповідь Господь спонукає його перерахувати головні заповіді старозавітного закону про любов до Бога і ближнього. Але фарисей, який знав формальні визначення закону і був вихований на традиційному для іудеїв поділі всіх людей на “своїх” і “чужих”, звертається до Законодавця з уточнювальним запитанням: “хто мій ближній?” (Лк. 10:29).

Бачачи прагнення фарисея до пізнання істини, Спаситель розповідає йому притчу про милосердного самарянина, образ якого став уособленням ідеалу любові до ближнього. Він, будучи зневаженим іудеями як іноземець, був єдиним, хто допоміг потерпілому від нападу розбійників, тоді як представники духовенства: священик і левит проігнорували його прохання про допомогу.

Розкриваючи зміст притчі, митрополит Феодосій зазначив, що вся євангельська історія – це проповідь любові. Але властивості християнської любові принципово відрізняються від властивостей любові, що закладена в природу людини: любові до іншої людини, любові до своєї оселі, до своєї Батьківщини і народу, до мистецтва, до роботи і друзів. В основі природної любові лежить заповнення душі тим, чого людині не вистачає в житті. Вона завжди шукає взаємності, вона егоїстична. Ця любов морально нейтральна і тому не заслуговує нагороди від Бога. Ставши нерозділеною, така любов може швидко перерости в ненависть, бути гріховною, лютою, такою, що вбиває все навколо себе.

Проявом справжньої християнської любові, на думку владики, виступає жалість і співчуття до потреб ближніх. Ця любов не вимагає почуттів у відповідь і не озлоблюється, коли не отримує взаємності. Саме таку любов мав милосердний самарянин, надавши безкорисливу допомогу стражденній людині. “Християнська любов здобувається виконанням євангельських заповідей. Вона видобувається, як золото з руди, щоденною кропіткою працею. Вона розважлива, вона премудра, висока і благородна. Людина, яка має таку любов, починає любити всіх і кожного, кожного жаліти і до кожного ставитися як до близького і рідного”, – сказав архіпастир.

На завершення проповіді митрополит Феодосій благословив черкаську паству на прийдешній Різдвяний піст, побажавши, щоб цей період церковного року став часом наполегливості у справах любові, прощення та допомоги оточуючим, теплих і ласкавих слів на адресу колег по роботі та смирення перед близькими вдома. “Будемо намагатися поводитися так, ніби ми вже маємо справжню любов. Тоді Господь, бачачи це, почне пробуджувати в нас глибоке почуття любові до всіх, навіть до ворогів”, – підсумував архієрей.

Інформаційно-новинний відділ Черкаської єпархії