Єпископ Антоній звершив Літургію в скиту Свято-Троїцького Мотронинського монастиря в с. Зам’ятниця

24 березня 2023 р., у день пам’яті святителя Софронія Єрусалимського, з благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, вікарний архієрей Черкаської єпархії єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній, благочинний єпархії у справах монастирів, звершив Літургію Передосвячених Дарів у скиту Свято-Троїцького Мотронинського монастиря в с. Зам’ятниця. Архієрею співслужили секретар Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк, ключар Архангело-Михайлівського кафедрального собору м. Черкаси протоієрей Олексій Демченко, благочинний Чигиринського округу протоієрей Анатолій Прикотенко та духовенство благочиння.

На Літургії молилися настоятелька обителі ігуменія Іларія з сестрами.

На богослужінні було піднесено молитву за Церкву, що потерпає гонінь.

Після закінчення Літургії архієреєм і духовенством було звершено молебень святителю Софронію, патріарху Єрусалимському, на честь якого освячено храм у монастирському скиту, після чого єпископ Антоній звернувся до сестер і парафіян обителі зі словом проповіді.

Також цього дня відбулося спільне великопісне говіння священнослужителів Чигиринського округу, сповідь у яких приймав духівник Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк.

***

Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський, народився в Дамаску. З юних років він вирізнявся благочестям і любов’ю до наук. Особливо він досяг успіху у філософії, за що його стали називати Премудрим. Але майбутній святитель шукав вищої мудрості в монастирях, у бесідах із пустинножителями. Він прибув до Єрусалима, в обитель святого Феодосія, і там зблизився з ієромонахом Іоанном Мосхом. Він став його духовним сином і віддався йому в послух. Праведники разом подорожували монастирями, записували житія і повчання тих, хто подвизався в них. З цих записів пізніше склалася їхня знаменита книга “Лимонар”, або “Луг духовний”, яку високо оцінив Сьомий Вселенський Собор.

Рятуючись від спустошливих набігів персів, святі Іоанн і Софроній залишили Палестину і пішли в Антіохію, а звідти в Єгипет. У Єгипті святий Софроній тяжко занедужав. У той час він і вирішив стати ченцем і прийняв постриг від преподобного Іоанна Мосха. Після одужання святого Софронія вони обидва вирішили залишитися в Олександрії. Там їх з любов’ю прийняв святий патріарх Іоанн Милостивий, якому вони надали велику допомогу в боротьбі проти монофілітів. В Олександрії у святого Софронія захворіли очі, і він звернувся з молитвою і вірою до святих безсрібників Кіра та Іоанна і в церкві, присвяченій їм, отримав зцілення. На знак подяки святий Софроній написав житіє святих цілителів-безсрібників.

Коли варвари стали загрожувати Олександрії, святий патріарх Іоанн у супроводі святих Софронія та Іоанна попрямував до Константинополя, але дорогою помер. Святі Іоанн і Софроній з одинадцятьма іншими ченцями вирушили в Рим. У Римі преподобний Іоанн помер. Тіло його було перевезено святим Софронієм в Єрусалим і поховано в обителі святого Феодосія.

У 628 році з перського полону повернувся Єрусалимський патріарх Захарія. Після його смерті протягом двох років патріарший престол посідав святий Модест, а після смерті святителя Модеста патріархом був обраний святий Софроній. Святитель Софроній багато потрудився на благо Єрусалимської Церкви як її предстоятель.

Наприкінці життя святитель Софроній зі своєю паствою пережив дворічну облогу Єрусалима магометанами. Виснажені голодом християни погодилися, врешті-решт, відкрити міські ворота з умовою, що противник пощадить святині. Однак цю умову не було виконано, і святий патріарх Софроній помер у глибокій скорботі про осквернення християнських святинь.

До нас дійшли твори патріарха Софронія з догматики, а також “Пояснення на Літургію”, Житіє преподобної Марії Єгипетської, близько 950 тропарів, стихири від Пасхи до Вознесіння. Ще будучи ієромонахом, святий Софроній переглянув і виправив Устав монастиря преподобного Сави Освяченого. Трипіснці святителя на Святу Чотиридесятницю входять і до складу сучасної Тріоді.

Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ