Митрополит Феодосій вклонився чудотворній Байбузівській іконі Божої Матері в с.Байбузи Черкаської єпархії

Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій відвідав з архіпастирським візитом Свято-Успенський храм с.Байбузи Черкаського благочиння.

Високопреосвященний владика вклонився головній святині храму – чудотворному образу Божої Матері “Байбузівська”.

Також митрополит Феодосій поспілкувався з настоятелем храму прот. Юрієм Робаком, головою Мошнівської ОТГ Шкарбутою Б.В., відповів на хвилюючі запитання, підтримав і укріпив парафіян в непростий для суспільства і Церкви час.

Ікона Божої Матері Байбузівська
За переказами, образ з’явився в селі на зрубі колодязя, і сталося це далекого 1832 року. А перший храм у селі, як пише місцевий краєзнавець Людмила Небилиця, було збудовано у 1796 році старанням Федора Ладана, місцевого заможного жителя за допомоги багатьох селян. Через сто років тут було споруджено нову церкву, яка прославилася своєю святинею — благодатною Байбузівською іконою.
На початку XX століття графиня Балашова збудувала ще одну церкву, дерев’яну. У цю нову церкву перенесли святий Байбузький образ. Але недовго він там був. 1933 року храм зруйнували і на його місці збудували школу, яка згоріла під час Великої Вітчизняної війни. Ікону ж місцеві мешканці ховали у будинках і навіть у стогах соломи. Коли почалася війна, її обнесли навколо села — і воно постраждало від фашистської агресії значно менше, ніж сусідні села.
Першим випадком благодатної допомоги Божої Матері та Її Сина від ікони стало зцілення п’ятирічної дівчинки у 1832 році. Стражниця не могла ходити, але після того, як постояла біля ікони дві години, раптово відчула силу в ногах і сама, без сторонньої допомоги, побігла до своєї мами. Після цього чудового зцілення люди почали шанувати явлену чудотворну ікону і назвали її Байбузівською.
Потім ікона довгий час знаходилася в Киево-Печерскій Лаврі, і про її повернення клопотав байбузянин Федот Максимович, церковний староста Байбузівської церкви, який мав родинні зв’язки з київською знаттю. Через деякий час йому вдалося повернути образ до с.Байбузи. Коли його урочисто, зі співом, несли на руках, сталося ще одне диво: на той час стояла нечувана спека та посуха, але варто було селянам принести шановану ікону, пішов сильний дощ.
Настоятель храму отець Юрій свідчить, що нещодавно святиня знову виявила свою чудотворну силу: одна дівчинка з Черкас хворіла на рак щитовидної залози. Почувши про благодатну ікону, вона почала приїжджати до с. Байбузи на молитву до храму. Слізно благали Божу Матір про зцілення дівчинки і її батьки. І Пресвята Владичиця Богородиця перед святом Світлого Христового Воскресіння припинила страждання дитини – сталося нове диво. І тепер батьки з дівчинкою приїжджають до Байбузів дякувати Цариці Небесній за надану милість.

Інформаційно-новинний відділ Черкаської єпархії