Архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій звершив Літургію в день пам’яті преподобномучениці Рафаїли Чигиринської в Свято-Троїцькому Чигиринському жіночому монастирі

24 травня, в день пам’яті рівноапостольних Мефодія і Кирила, учителів Словенських, і преподобномучениці Рафаїли, ігумені Чигиринської, архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій звершив Божественну літургію в Свято-Троїцькому Чигиринському жіночому монастирі, який розташований на околиці м.Чигирин.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство обителі, духовенство єпархії, а також гості в священному сані.

Перші згадки про монастир датуються 1542 роком. При Богдані Хмельницькому Троїцький монастир благоденствував. Обитель стала однією з найбільш впорядкованих і процвітаючих на Україні.
Спочатку монастир був чоловічим. Князь Дмитро Іванович (в фольклорі названий Байда), православний шляхтич, магнат, був одним з перших організаторів козацьких військ. На свої кошти він заснував першу фортецю на Малій Хортиці. Монастир же був побудований на околиці міста, поза фортечних і міських стін. Із Заходу до нього підходили сипучі піски, а з трьох інших боків оточували непрохідні болота. Однак є відомості, що місце заснування монастиря було вказано явленою іконою Божої Матері Одигітрія.
Монастир став жіночим в 1735 році, коли число вдів і наречених, які втратили своїх женихів у війнах, багаторазово перевищило число чоловічої братії, яка не в силах була впоратися зі зміцненням піщаних заболочених грунтів монастиря.
Монастир пережив уніатське захоплення. Черниці ухилилися від переходу в уніатство, покинувши обитель. Після вигнання уніатів, черниці знайшли монастир «абсолютно спустошеним, келії зруйновані і все майно було розграбовано». Це були часи польсько-українських воєн.
У 1929 р. в стінах монастиря була створена комуна, яка згодом переросла в колгосп ім.Леніна. Колгоспники, розширюючи своє виробництво, встановили в храмі маслоробний цех. У свій час тут був сельхозтехникум.

У храмі близько 4000 частинок святих мощей. Зараз монастир виглядає досить просто, а раніше тут був гарний комплекс з храмів, дзвіниці, корпусів… Також тут є і місце для молитов і великі ділянки робіт.

На завершення богослужіння архієпископ Феодосій вимовив проповідь, після якої відбувся великодній Хресний хід і молебень біля мощей преподобномучениці Рафаїли.