У Каневі освячено гробницю з часткою мощей прпмч.Макарія Канівського для стародавнього Успенського собору

17 грудня 2022 р., у день пам’яті святої великомучениці Варвари, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій очолив Божественну літургію у Свято-Успенському кафедральному соборі м.Канева. Керуючому єпархією співслужили архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський Миколай та вікарій Черкаської єпархії єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній. Архіпастирям співслужили секретар єпархії протоієрей Василій Вознюк, благочинний Канівського округу і настоятель собору протоієрей Георгій Поштовий та духовенство благочиння.

Перед початком Літургії митрополит Феодосій у співслужінні архієреїв звершив чин освячення ковчега-гробниці з часткою мощей прпмч.Макарія – небесного покровителя м.Канева, святого, який прийняв тут мученицьку смерть, будучи настоятелем монастиря.

На богослужінні було піднесено молитву за мир в Україні.

На завершення Літургії митрополит Феодосій звернувся до віруючих з архіпастирським словом, в якому акцентував увагу на особистості прпмч. Макарія і зв’язку його мученицького подвигу з подвигом великомучениці Варвари, пам’ять якої Церква вшановує сьогодні. Архіпастир зазначив, що і прпмч. Макарій, і вмц. Варвара є небесними покровителями нашої землі. У 12 столітті, коли візантійська царівна Варвара Комнін вийшла заміж за руського князя Михайла Ізяславовича, мощі святої великомучениці були перенесені з Константинополя до Києва. Водночас, за словами владики Феодосія, “святий прпмч. Макарій, який жив у 17 столітті, своєю молитвою, чернечим подвигом і мученицькою кончиною не тільки дав приклад молитви, богоугодного життя і захисту Церкви для майбутніх поколінь православних християн. Він став молитовником за людей, перебуваючи святими мощами на Черкаській землі з 1942 року і частками своїх мощей у всіх місцях, де проходило його служіння”.

Тепер одна з таких часток мощей перебуватиме в спеціальному ковчезі-гробниці у Свято-Успенському соборі м. Канева. Архієрей нагадав, що раніше ця частка мощей прпмч. Макарія зберігалася у вівтарі цього собору, а тепер для її перебування споруджено особливу гробницю, яка відтепер буде постійно доступною для молитовного вклоніння вірян.

“Вшановуючи святу великомученицю Варвару і преподобномученика Макарія, хочеться побажати всім нам міцності, сили духу і сили віри, щоб не тільки самим стояти в істині, а й захищати православну віру та Церкву в період випробувань, як це робили святі, яких ми вшановуємо сьогодні”, – підсумував митрополит Феодосій.

Архіпастир також подякував архієпископу Кіровоградському і Новомиргородському Миколаю за відвідування Канівщини, яка є його малою Батьківщиною. Своєю чергою, архієпископ Миколай подякував митрополиту Феодосію за те, що з його благословення, не лише в Каневі, а й в Овручі, і в Переяславі, де жив і служив прпмч. Макарій і де він був похований, тепер знаходяться частки його святих мощей.

***

У 1676 р., коли за порадою прпмч. Макарія гетьман Петро Дорошенко відмовився від османського підданства, турецькі війська пішли в наступ на Правобережну Україну. 4 вересня 1678 року загарбники увірвалися в Канівський монастир. Святий Макарій зустрів ворогів із хрестом у руках на паперті храму. Турки зажадали від преподобного видати їм монастирські скарби. Почувши відповідь святого, що його скарб на Небі, розлючені розбійники повісили настоятеля за руки і за ноги між двох стовпів.
Через два дні, 7 вересня 1678 року, преподобномученику відрубали голову. Свідки мученицької кончини архімандрита Макарія внесли його тіло до монастирського храму, в якому для безпеки зачинилися. Але турки, які повернулися, обклали церкву дровами і спалили всіх, хто сховався в храмі.
Коли городяни Канева, які залишилися живими, стали розбирати тіла загиблих, то тільки одне тіло було знайдене цілим і було наче живим – це тіло преподобномученика Макарія, одягнене у волосяницю, з хрестом на грудях та з іншим хрестом у руці. Святе тіло було поховано в тому ж храмі під жертовником 8 вересня 1678 року.
У 1688 році, під час оновлення храму, гроб преподобномученика було відкрито і в ньому знайдено нетлінне тіло святого. У зв’язку з небезпекою нападу на Канівську обитель, 13 травня того ж року святі мощі були урочисто перенесені в Переяславську полкову Воскресенську церкву. У 1942 році нетлінне тіло святого було перенесено з Переяслава до Черкас, де і перебуває до сьогоднішнього дня.

Інформаційно-новинний відділ Черкаської єпархії