Престольне торжество в Красногірському Золотоніському монастирі Черкаської єпархії (+ВІДЕО)

13 липня 2023 р., у день прославлення свт. Софронія Іркутського, на запрошення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, Божественну літургію в престольне свято Свято-Покровського Красногірського жіночого монастиря очолив архієпископ Городницький Олександр, вікарій Київської митрополії. Його Високопреосвященству співслужили вікарні архієреї Черкаської єпархії: архієпископ Золотоніський Іоанн та єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній, благочинний єпархії у справах монастирів. Архіпастирям співслужило духовенство Черкаської єпархії та гості у священному сані.

На Літургії молилися настоятелька Красногорської обителі ігуменія Арсенія з сестрами.

На богослужінні було піднесено сугубу молитву за Церкву, що потерпає від гонінь.

Після заамвонної молитви архієпископ Олександр привітав матінку ігуменію, сестер, парафіян і паломників обителі з престольним святом. Потім відбувся традиційний Хресний хід навколо Красногірського монастиря.

Після закінчення молитовної ходи з вітальними словами до учасників богослужіння звернулися вікарні архієреї Черкаської єпархії. Архієпископ Іоанн висловив подяку архієпископу Олександру за відвідування Красногірської обителі у святковий день. Зі свого боку, єпископ Антоній передав усім благословення від керуючого Черкаською єпархією.

“Владика Феодосій вважає особливим Божим благословенням, що наша єпархія багата на монастирі, де постійно підносяться молитви до Бога, до Його Пречистої Матері та всіх святих, яких любить серце православного християнина”, – зазначив єпископ Антоній. Архіпастир також звернув увагу, що в Красногорському монастирі ніколи не порушувалася спадкоємність чернечої традиції, що завжди відчувається під час перебування в обителі.

Єпископ Антоній також нагадав прочанам історію прославлення свт. Софронія. Коли в 1918 р. більшовицька влада намагалася всіляко перешкоджати зарахуванню архієрея до лику святих, він сам з’явився своєму наступникові – архієпископу Іркутському Іоанну і сказав йому єдине слово: “Мужайся!”.

“Це коротке слово мобілізує всі наші духовні сили. Нехай воно стане для нас девізом, коли перед нами постане духовний вибір і буде необхідно ухвалювати доленосні рішення в цей непростий час”, – підсумував єпископ Антоній.

***
Вихований благочестивими батьками в дусі відданої любові до Бога і Його святої Церкви, майбутній святитель Софроній був відданий до Переяславської духовної семінарії, після закінчення якої вступив до Красногірського Покровського монастиря Полтавської єпархії. Після трьох років послуху він був пострижений у ченці і незабаром був зведений в ієрейський сан. Як такий, що на власний досвід пройшов всі ступені послуху і отримав повну семінарську освіту, Софроній був дуже скоро поставлений настоятелем монастиря і в цьому званні прослужив тринадцять років.

Здійснюючи свій духовний подвиг на сибірській землі в 1753-1771 рр., святитель Софроній до кінця своїх днів не забував Красногірську обитель, яка зростила його, дбав про неї, надсилав необхідні кошти, на які було споруджено величний Преображенський (Софронієвський) храм, який і дотепер є прикрасою монастиря і Золотоніської землі.

До закриття обителі в 20-х роках минулого століття два портрети владики Софронія перебували в Преображенському храмі – у притворі та на західній стіні середньої частини храму, над вхідними вратами. У відновленій Преображенській церкві донині дбайливо зберігаються дві ікони святого Софронія: одна праворуч від входу до храму й інша – всередині приміщення. У зимовий період цю ікону урочистою ходою переносять у теплу Покровську церкву.

На території монастиря також розташоване святе джерело свт. Софронія, вода з якого, за свідченням парафіян і паломників обителі, має цілющі властивості. У монастирському скиту св. ап. Іоанна Богослова освячений домовий храм на честь видатного святителя, чим підтверджується його тісний духовний зв’язок із стародавньою Красногірською обителлю.

Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ