Выбрать страницу

Великопісне послання архієпископа Черкаського і Канівського Феодосія

Великопісне послання архієпископа Черкаського і Канівського Феодосія

Дороге у Господі духовенство,
чесні ченці та черниці, брати і сестри – всі вірні чада
Черкаської єпархії Української Православної Церкви! 

З милості Божої, ми знову вступаємо в святі й благодатні дні Великого Посту. Піст – це час, коли Церква звертає наші думки і почуття до найголовнішого в нашому житті – до спасіння наших душ. На чому ж слід нам зосередити свою увагу і старанність під час цього посту? Відповідь на це питання дає нам Сам Господь.

Словами «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Мф. 4:17) – почалася Євангельська проповідь Господа нашого Іісуса Христа. Зосередимося ж і ми на покаянні, і зробимо все, що необхідно для правильного і плідного покаяння. «Покаятися» означає змінити свій спосіб життя, спосіб мислення, можливо, переглянути шкалу своїх цінностей, викинути з душі все чуже Богові, зруйнувати ту перешкоду, пробити ту шкарлупу, коросту, яка виросла за весь цей рік між нами і Богом. Час Посту – в певному сенсі це райський час, тому що перший піст був встановлений Богом саме в Раю. Про це свідчить Святе Письмо: «І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева пізнання́ добра й зла – не їж» (Бут. 2: 16-17). Не їж – це перший піст, перша стриманість. Але наші праотці, Адам і Єва, порушивши піст, втратили і радість Богоспілкування, і першу невинність, і чистоту душі, і цілісність розуму. Тому ми, бажаючи повернутися до райського, блаженного стану, практикуємо піст, наслідуючи посту наших праотців.

Православна Церква в своїх піснеспівах виражає сутність посту наступними словами: «Постимося сприятливим постом, угодним Господеві: такий піст – уникнення злоби, стриманість язика, усунення люті, припинення похоті, лихослів’я, неправди і клятвопорушення. Виконання всього цього і є справжній піст» (стихира на Вечірні понеділка I Седмиці Великого посту).

Тобто Піст, окрім свого сенсу Божого встановлення – церковної заповіді, є ще й духовною вправою, вправою в покаянні і чеснотах, звершуючи яку, необхідно досягти певних результатів. Сама по собі будь-яка практична вправа – це робота над собою. Будь-яка робота над собою може принести користь людині, якщо буде звершуватись правильно, а може і не принести; більш того, вона може завдати і шкоди. Само по собі тренування в тілесному пості не заслуговує нагороди від Бога, воно морально нейтральне. Утримання з давніх-давен практикують всі народи, практично всі релігії світу знали про піст і практикували його. Піст сам по собі не є чеснота перед Господом. Але те, який вектор вправі посту надасть віруюча людина, з вірою в Кого і заради чого вона буде поститися, про що і як вона буде молитися, від цього буде залежати – чи принесе піст духовну користь подвижнику, і чи наблизить його піст до Небесного Царства, або навпаки – зашкодить, покалічить душу і тіло.

Великий піст можна порівняти із засобом пересування по духовному життю, який нас прискорює в русі на 40 днів; порівняти з таким собі «духовним автомобілем». Автомобіль – це дуже корисний засіб, на ньому можна швидко і зручно рухатися до мети. Але (!) при цьому треба дотримуватися кількох дуже важливих умов: людина повинна вміти керувати машиною, повинна знати правила дорожнього руху, і у неї повинна бути карта подорожі. Тоді вона дуже швидко без проблем досягне пункту призначення. А якщо ми не вміємо управляти транспортом, якщо ми не знаємо правил дорожнього руху і маршруту, не розуміємо на які педалі тиснути і за які важелі тягнути, то ми дуже скоро можемо потрапити в аварію, покалічити себе і інших учасників руху. Так буває на звичайній дорозі.

Але точно так само буває і з практикою посту. Приступаючи до звершення Великого посту, так само необхідно знати правила «духовного руху». Потрібно мати уявлення про аскетичну здержливість, розуміти, в чому її сенс і призначення. Потрібно знати про те, що стриманість у їжі та розвагах дуже швидко народжує в людині тонкість душі і тіла, витончує мембрану між тілесним і духовним, видимим і невидимим світом. Як скористатися цією витонченістю почуттів і думок? Якщо пустити цей процес на самоплив, то піст перетвориться на суцільну «спокусу» для постника: ця витончена духовна «мембрана» може зовсім прорватися, і наші страсті стануть абсолютно непідконтрольні, хлинуть зовні, руйнуючи нас самих і наших ближніх. Як з цим впоратися, на які духовні «педалі» натискати, а які приспускати, щоб вийшло рівно і без надлому звершувати течію посту: уважно і покаянно молитися, по-справжньому сповідатися, старанно і поступово витягуючи наші страсті з серця назовні і позбавляючись від них, як від огидних змій? Як постом не роздратовуватися, і, очищаючись від гріха, стяжати смирення? Необхідно добре розуміти, чого берегтися, чого уникати в цьому тонкому стані духу, щоб не стати гнівливим і дратівливим, або знесиленим і впасти в зневіру та смуток. Слід зважати, на що під час Великого посту треба звернути особливу увагу, де вжити сугубих зусиль, а де і навпаки, проявити розсудливу «байдужість». Ігноруючи ці питання, або ставлячись до них легковажно, людина яка поститься ризикує потерпіти корабельний крах у подвизі посту й досягти Великого свята Пасхи духовно розбитою, знесиленою, посвареною зі своїми ближніми, та з жахом озиратися на Великопісне поприще, що залишилося позаду. І таке іноді трапляється.

Для того, щоб цього не сталося, людині, яка не має духовного досвіду в правильному пості (або вже звикла до неправильного проходження посту), необхідний духовний «інструктор» – досвідчений духівник, священник, який допоможе уникнути помилок в пості, навчить правильно і з користю поститися, не розслаблятися і не перестаратися на перших порах, навчить глибоко очищати свою совість, по-справжньому каятися, боротися з гріхом, уважно й благоговійно готуватися до прийняття святих Христових Таїн. Хороший духівник пояснить, що Великий піст навчає нас задовольнятися необхідним, що надмірності в їжі, питті, одязі бувають дуже шкідливі як для тіла, так і для душі. Священник підкаже і наставить, що піст, стоншуючи душу, може відкрити людині багато її гріхів, може зажевріти в її очах сльозами сердечного покаяння. Піст допоможе боротися з пожаданнями плоті, посприяє відмовленню від житейських прив’язаностей, і тим самим зробить людину більш здатною до уважної молитви, до роздумів про Бога і про своє спасіння, про виправлення свого гріховного життя.

Великою втіхою і підтримкою для віруючих людей в дні святого Великого Посту є богослужіння Православної Церкви. Перебуваючи на церковній службі в ці дні, ми вступаємо в зовсім інший вимір часу, особливий молитовний світ, який переносить нас глибше усередину себе і, одночасно, вище до Неба, ближче до Бога. Ні з чим не порівнянні богослужіння Великого посту в Православній Церкві, їх дух, їх поезія і краса, їх мелодії і мотиви – тут все те, що потрібно людині, яка хоче знайти Бога і з’єднатися з Ним. Налаштуватися на Великий Піст, на здержливість і відкинення тілесного комфорту, на покаянний і молитовний настрій – це непроста внутрішня праця. І саме цю працю наша Церква багатократно полегшує нам, пропонуючи Великопісний устав богослужінь. Давайте спробуємо якомога частіше протягом цього Посту відвідувати Божий храм, і молиться на службах!

Піст – це час сугубого внутрішнього подвигу. Цей подвиг не повинен виділяти нас на тлі інших людей в якихось зовнішніх ознаках. Але він може виділити віруючих за іншими ознаками – ознаками внутрішньої людини. Тобто, якщо наші ближні і зрозуміють, що ми з вами постимося, то зрозуміти вони це повинні не по темним вбранням, не по пісним обличчям і перебірливості в їжі, а виключно по особливій нашій доброті, по уважному ставленню до них, по готовності допомогти і пробачити, по совісному відношенню до своїх справ і обов’язків. Одним словом – по тій кротості, совісності і любові, які повинні світитися в наших очах і зігрівати інших. Зігрівати і словом, і справами.

Возлюблені у Господі пастирі і паства Черкаської єпархії! Давайте протягом всього цього Великого посту 2021 року, усвідомлюючи кожен свій гріховний стан і негідність перед Богом, будемо звертатися з глибини наших сердець: «Боже, буди ми́лостивий до нас грішних!». За стародавнім звичаєм, вступаючи у великопісні дні, попросимо один в одного прощення, і з чистою душею і мирною совістю почнемо шлях прийдешнього подвигу. Нехай допоможе нам усім в цьому Всемилостивий Господь, молитвами Пречистої Своєї Матері, всіх святих землі Черкаської і всіх угодників Своїх, наших Небесних покровителів! Амінь!

Смиренний ФЕОДОСІЙ, милістю Божою
Архієпископ Черкаський і Канівський,
Великий піст 2021 року
м. Черкаси.











Количество просмотров: 413

Цей запис також доступний на: Russian

Об авторе

Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Яндекс.Дзен и в других соц.сетях...

ОСТАННІ ПОДІЇ

ФОТОлітопис

КАЛЕНДАР НОВИН

Декабрь 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Радио «ВЕРА»

Now Playing:

Помітили помилку?

Виділіть текст з помилкою і натисніть
Дякуємо за допомогу!