В Черкаській єпархії урочисто відзначили 30-річчя відродження славетного Мотронинського монастиря (+ВІДЕО)

15 січня у Свято-Троїцькому Мотронинському монастирі урочисто відзначили 30-річчя відродження цієї славетної святої обителі. Соборну Божественну літургію очолив Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Феодосій. Владиці співслужили Високопреосвященніший Пателеімон, архієпископ Бучанський, вікарій Київської єпархії, Високопреосвященніший Олександр, архієпископ Городницький, вікарій Київської єпархії, та Високопреосвященніший Іоанн, архієпископ Золотоніський, вікарій Черкаської єпархії. Архієреям співслужило духовенство Черкаської та інших єпархій Української Православної Церкви.

Разом з архієреями та духовенством молилися чинна настоятельниця Мотронинського жіночого монастиря ігуменя Іларія з сестрами, а також гості з інших монастирів.

Історія Мотронинської святої обителі надзвичайно насичена багатьма історичними подіями. Задовго до виникнення самої обителі на місці сучасного монастиря поселилися відлюдники і жили в печерах. Це місце справді відповідало потребам душі для тих, хто шукав самоти і пізнання Бога. Навколо безмежні ліси, глибокі яри і численні чисті освіжальні джерела.
Перша письмова згадка про монастир викликає великі сумніви. Під 1198 роком у Симеонівському літописі згадується переяславський єпископ Павло. За переказом, 1085 року саме він заклав в Мотронинському монастирі церкву Іоанна Предтечі. Потім церковні хроніки згадують, що 1240-го року орди монголо-татар під керівництвом Батия вщент спалюють й знищують монастир.
Довгі роки він стояв пусткою. Потім тут знову з’являються монахи, що «жили без церков у печерах та келіях пустельних». Згодом монастир знову відродився.
За часів Руїни Мотронинський монастир переживає важкі часи.
Під час турецьких походів на Чигирин у 1672 та особливо в 1677—1678 роках монастир був дуже понищений. Але вже в 1685 монастир постає з попелу, він отримує благословення київського митрополита Гедеона на капличку і церкву в своїх вічних печерах.
У 1717 році за проханням переяславського єпископа Кирила Шумлянського чигиринський староста допомагає відбудовувати зруйновану обитель: він звільняє монастир від податків і ідтверджує його право на численні землеволодіння. 21 червня 1727 року було освячено новозбудовану Троїцьку церкву.
В середині XVIII століття монастир став одним з центрів боротьби проти церковної унії. З монастирем пов’язаний початок гайдамацького руху, очоленого М.Залізняком, що увійшов до історії під назвою «Коліївщина». Вогонь повстання швидко охопив величезний район. Після 1795 року Мотронинський монастир перейшов у відання Київської єпархії.
Після перевороту 1917 року та громадянської війни, настає найважчий період в історії Мотронинського монастиря. Він потерпає від численних набігів банд, в тому числі і загонів червоноармійців. Під час Другої світової війни німецькими військами була зруйнована дерев’яна церква Іоанна Златоуста. Вона була розстріляна танками разом з людьми, які там молилися. Після війни те, що залишилось від монастиря, продовжувало руйнуватись. Тоді ж зруйнували рештки монастирських споруд, розорали деякі скіфські кургани і козацькі могили, знищили надмогильні плити і пам’ятники.
У 1968 році була розроблена проектна документація на реставрацію Троїцької церкви. За взірець її зовнішнього вигляду було взято малюнок Т. Шевченка «Мотронин монастир» 1845 року. Планувалось, що після реставрації в ній буде влаштований музей Коліївщини. Але реставрація до кінця так і не була доведена.
В 1991 році Мотронинський монастир був повернутий Церкві, а його відродження розпочалося 1992 року. Силами релігійної громади та черниць цей древній монастир був відреставрований й зараз повертає собі славу однієї з найбільш значущих святинь Правобережної України.

За Божественною літургією були виголошені молитви за всіх ченців і черниць, котрі були і залишаються причетними до сучасної історії святої обителі.

Митрополит Феодосій оголосив указ про нагородження настоятельниці ігумені Іларії орденом святої рівноапостольної княгині Ольги й вручив їй цю високу нагороду від імені Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

За сумлінне пастирське служіння також було нагороджено клірика Мотронинського монастиря протоієрея Володимира Корчевного: він отримав право носіння хреста з прикрасами.

По завершенні літургії митрополит Феодосій звернувся до присутніх з архіпастирським словом, присвяченим 30-річчю відродження монастиря та його видатної ролі у збереженні Православ’я в історії України.