Митрополит Феодосій очолив Літургію в Димитріївську батьківську суботу (+ВІДЕО)

5 листопада 2022 р., у Димитріївську батьківську суботу, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій очолив Божественну Літургію в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі м. Черкаси. Його Високопреосвященству співслужили вікарій Черкаської єпархії, єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній, секретар єпархії протоієрей Василій Вознюк, благочинний Черкаського округу протоієрей Сергій Чумак і духовенство собору.

За богослужінням було піднесено молитву за мир в Україні, за упокій душ загиблих воїнів і всіх спочилих православних християн.

Наприкінці богослужіння митрополит Феодосій звернувся до парафіян собору з архіпастирським словом, в якому розкрив духовне значення заупокійної молитви, розповів про церковні правила поминання померлих. “Сьогодні серця живих тягнуться до храмів Божих, щоб помолитися за спочилих. А невидимі душі померлих наближаються до храмів, щоб почути й відчути наші молитви за них”, – сказав архіпастир.

Владика зазначив, що в молитві за спочилих проявляється єдність земної Церкви, що воює з гріхом, з Церквою небесною, торжествуючою, до якої входять не тільки спочилі християни, але і Ангели, і святі, і Пресвята Богородиця. При цьому, за словом архієрея, не про всіх померлих Церква звершує однаковий чин заупокійного поминання. У приватній, домашній молитві можливо поминати всіх померлих, незалежно від способу їхнього земного життя. У храмі ж Божому, на Панихиді, священики моляться за упокій душ хрещених православних християн, іноді навіть якщо вони і не були глибоко церковними людьми. А на Літургії, під час Проскомідії, поминаються спочилі чада Православної Церкви, які намагалися догодити Богові у своєму житті, хоча, можливо, і грішили; ті, які за життя не опиралися Божим настановам, не зрікались своєї віри та Православної Церкви.

Після Божественної Літургії архієреями та духовенством було звершено соборну панихиду.

***

Щорічно, в найближчу суботу напередодні дня пам’яті вмч. Димитрія Солунського, Церква звершує заупокійні богослужіння. День сугубої молитви за спочилих спочатку був встановлений у спогад полеглих воїнів у Куликовській битві 1380 р. Близько 250 тисяч військових загинули в запеклій битві, відстоявши православну віру та захистивши свою Вітчизну від золотоординського ярма. Згодом, у Димитріївську суботу стали поминати всіх покійних членів Церкви. А найменування цієї суботи батьківською нагадує про необхідність сугубої молитви кожного християнина за упокій душ спочилих предків, батьків і родичів.

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) пише, що смерть – це велике таїнство народження людини із земного, тимчасового життя у вічність. Встановлені Церквою поминальні дні вчать віруючу людину не боятися смерті і присвячувати життя духовній підготовці до зустрічі з Богом у вічності.

Інформаційно-новинний відділ Черкаської єпархії