Архієпископ Боярський Феодосій взяв участь у роботі Архієрейського Собору РПЦ (оновлено, фото, відео)

29 листопада 2017 року в храмі Христа Спасителя Москви розпочався Архієрейський Собор Руської Православної Церкви, в роботі якого бере участь делегація архієреїв Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм.

Початку засідань Собору передувала Божественна літургія в Храмі Христа Спасителя. В центрі Храму було встановлено нову раку для чесних мощей святителя Тихона, виготовлену до 100-річчя відновлення Патріаршества в РПЦ. Після завершення Літургії відбулася зустріч чесних мощей святителя Тихона, які були принесені в Храм Христа Спасителя з Донського монастиря.

Перед мощами святителя Тихона Святіший Патріарх Кирил звершив молебень на відкриття Архієрейського Собору. За богослужінням молилися архієреї Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм.

Після завершення Божественної літургії і молебню перед мощами святителя Тихона, Патріарха Московського, в Залі церковних соборів кафедрального соборного Храму Христа Спасителя під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила розпочалося перше пленарне засідання Архієрейського Собору Руської Православної Церкви. До роботи Собору запрошені всі правлячі та вікарні архієреї УПЦ.

Також до участі в Архієрейському Соборі запрошені ієрархи, які перебувають на спокої, однак вони не мають права голосу щодо прийняття соборних рішень.

У перший день роботи форуму зареєструвалися 347 учасників із 22 країн.

До складу Президії Собору окрім Блаженнішого Митрополита Онуфрія, постійного члену Священного Синоду РПЦ, входить митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, який є тимчасовим членом зимової сесії Синоду.

До Редакційної комісії, якій належить формулювати рішення Собору відповідно до результатів соборних дискусій, був обраний представник УПЦ — архієпископ Обухівський Іона, вікарій Київської митрополії.

Одними з перших питань, яке розглянули архієреї, стали доповідь Святішого Патріарха Кирилла та Блаженнішого Митрополита Онуфрія, у якій Предстоятель УПЦ охарактеризував основні аспекти звершення Православною Церквою своєї спасительноі місії серед народу України.

У доповіді були наведені статистичні дані. На сьогоднішній день в Руській Православній Церкві — 377 архієрея, 293 з яких керують єпархіями. Архіпастирів в Українській Православній Церкві — 92, у тому числі правлячими є 52, вікарними — 33, перебувають на спокої — 7.

30 листопада, у другий день роботи Архієрейського Собору, прозвучала доповідь Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Блаженніший владика навів статистичні дані про адміністративно-церковний устрій УПЦ і розповів про життя Української Православної Церкви в сучасних умовах та її миротворчому служінні. Митрополит Онуфрій згадав, зокрема, про випадки захоплень храмів, що належать громадам канонічної Церкви, ініціативи, спрямовані на дискримінацію найбільшої релігійної організації України, про проблеми з державною реєстрацією парафій. При цьому він зазначив, що незважаючи на ряд проблем і викликів, які стоять перед Українською Православною Церквою в її взаємовідносинах з державою, у цій сфері також спостерігаються й певні позитивні тенденції.

У своїй доповіді Блаженніший митрополит Онуфрій також розповів про низку ініціатив які викликали дискусії в українському суспільстві, зокрема, про пропозиції закріпити в законодавстві право лікаря відмовитися від аборту «з міркувань совісті» і звернув увагу присутніх на занепокоєння віруючих Української Православної Церкви у зв’язку з відсутністю альтернативи в отриманні біометричних паспортів.

1 грудня, Архієрейський Собор заслухав письмове звернення колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та єпископату Руської Православної Церкви від 16 листопада 2017 року. У листі міститься прохання про відновлення євхаристичного і молитовного спілкування з християнами, що перебувають в українському церковному розколі.

Собор із задоволенням сприйняв звернення як крок до подолання розколу і відновлення церковного спілкування з боку тих, хто колись відпав від єдності з канонічною Українською Православною Церквою.

Для ведення подальших переговорів з тими, хто відокремився від церковного спілкування, Собор заснував комісію в складі з представниками Української Православної Церкви.

2 грудня, в заключний день роботи Собору, були прийняті Постанови та Послання Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви.

Серед іншого, архієреї мали судження про життєдіяльності Української Православної Церкви.

Зокрема, у сьомому пункті Постанови зазначається, що Собор вніс зміни до Статуту Руської Православної Церкви, підкресливши особливий статус Української Православної Церкви, керівний центр якої знаходиться в Києві.

Водночас учасники Освяченого Собору висловили глибоку стурбованість фактами захоплень храмів Української Православної Церкви, а також спробами її законодавчої та адміністративної дискримінації (п. 27).

Собор закликав церковну повноту до ревної молитви за народ України і духовному зміцненні всіх вірних чад канонічної Православної Церкви України, а також звернувся до світової спільноти сприяти відновленню міцного і справедливого миру на землі України (п. 27).

Архієреї наголосили на заклику, висловленому у Гаванській декларації 2016 року, до всіх суспільних сил України (п. 43), «працювати для досягнення суспільної злагоди, утримуватися від участі в протиборстві і не підтримувати подальший розвиток конфлікту». Окремої уваги було приділено питанню визволення військовополонених. Собор схвалив зусилля Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія зі звільнення військових і закликав до молитви про визволення полонених (п. 27).

Також члени Собору не оминули увагою проблему електронної ідентифікації особистості, обліку та обробки персональних даних. Архієреї закликали владу дотримуватися принципу добровільності та альтернативи при присвоєнні будь-яких ідентифікаторів (п.34).

Торкаючись теми духовної освіти, архієреї схвалили прагнення до поступового отримання духовними навчальними закладами державної акредитації. Враховуючи це, Архієрейський Собор високо оцінює положення українського законодавства, що надають можливість присудження в області теології вчених ступенів, визнаних державою. Також позитивно були оцінені державні законодавчі ініціативи, спрямовані на розширення можливості викладання основ та історії релігійних традицій в світських навчальних закладах (п. 33).

Під час свого виступу на пленарному засіданні Святійший Патріарх Кирило відзначив позитивну роль діяльності Української Православної Церкви по звільненню військовополонених.

На завершення засідання Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила: «Ваша Святосте, від імені всіх учасників Освяченого Архієрейського Собору висловлюю Вам глибоку подяку за труди як Голови і як просто співбрата у Христі, які Ви взяли, проводячи цей Освячений Собор. Упевнений, що рішення, прийняті на Соборі, виходять із самих добрих наших спонукань і принесуть добрі плоди для вірних нашої Церкви, для тих, хто хоче досягти спасіння і вічного життя».

В честь 100-річчя відновлення Патріаршества в РПЦ від імені всіх архіпастирів-учасників Собору Блаженніший владика підніс Святішому Патріарху Кирилу хрест і дві панагії, зазначивши: «Це копії тих хреста і панагій, які колись були покладені на Вашого попередника Святішого Патріарха Тихона».

Предстоятель Руської Православної Церкви зі свого боку висловив подяку Президії і всіх членів Архієрейського Собору.

По завершенні останнього робочого пленарного засідання Архієрейського Собору РПЦ, в прес-центрі Залу церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві відбулася підсумкова прес-конференція в якій взяв участь голова Синодального інформаційного відділу Української Православної Церкви архієпископ Ірпінський Климент.

В ході роботи Освяченого Архієрейського Собору були обговорені і прийняті такі документи, як Положення про монастирі і ченців, Визначення «Про загальноцерковне прославляння ряду місцевошанованих святих», «Про внесення змін і доповнень до Статуту Руської Православної Церкви та інші документи Російської Православної Церкви», «Про обрання членів Загальноцерковного суду Руської Православної Церкви», «Про звернення колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета», документ «Про канонічні аспекти церковного шлюбу», нова редакція Положення про нагороди Руської Православної Церкви, Постанови та Послання Освяченого Архієрейського Собору.

Архієрейський Собор є вищим органом ієрархічного управління Руської Православної Церкви і складається з єпархіальних і вікарних архієреїв, скликається Патріархом Московським і всієї Русі (Місцеблюстителем) і Священним Синодом не рідше одного разу на чотири роки і напередодні Помісного Собору, а також у виняткових випадках. В обов’язки Архієрейського Собору входить: збереження чистоти і неушкодження православного віровчення і норм християнської моралі; прийняття Статуту Руської Православної Церкви і внесення до нього змін і доповнень; зберігання догматичної і канонічної єдності Руської Православної Церкви; вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, що стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви; канонізація святих і тлумачення богослужбових чинопослідувань; компетентне тлумачення святих канонів та інших церковних законоположень; висловлення пастирської стурбованості проблемами сучасності; визначення характеру відносин з державними органами; підтримання відносин з Помісними Православними Церквам; створення, реорганізація та ліквідація самокерованої Церкви, екзархатів та єпархій, а також визначення їх меж і найменувань; створення, реорганізація та ліквідація Синодальних установ; спостереження за втіленням в життя рішень Помісного Собору і багато іншого. Архієрейський Собор є церковним судом вищої інстанції.

Попередній Архієрейський собор пройшов 2-3 лютого 2016 року в Москві.

С вятитель Тихон, Патріарх Московський, канонізований Руською Православною Церквою у 1989 році, в рік ювілею встановлення Патріаршества.

Програма нинішнього Собору включала ювілейні урочистості, присвячені 100-річчю відновлення Патріаршества та інтронізації Патріарха Тихона, яка відбулася 4 грудня 1917 року, на свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, в Успенському соборі Кремля.

News.church.ua, Sobor.patriarchia.ru, Foto.patriarchia.ru