Архієпископ Феодосій взяв участь у Міжнародній конференції в Київських духовних школах

22 жовтня 2019 року, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, в Актовій залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (корп. №45) відбулось пленарне засідання ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Духовна та світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи».

Участь у міжнародному форумі взяли 91 доповідач з України, Польщі, Білорусії, Росії, Румунії та Сербії, представники духовних навчальних закладів Української Православної Церкви, представники світських вищих навчальних закладів, викладачі та студенти Київських духовних шкіл.

До президії увійшли: ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр, голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, проректор з виховної роботи єпископ Згурівський Амвросій, перший проректор протоієрей Сергій Ющик та проректор з науково-богословської роботи Володимир Вікторович Бурега.

Відкриваючи форум владика ректор привітав усіх присутніх з початком роботи конференції та оголосив регламент роботи. Преосвященніший владика наголосив, що цьогоріч науковий форум присвячено 200-річчю з дня відкриття Київської духовної академії, 30-річчю з часу відродження Київських духовних шкіл та 10-річчю з часу відродження Церковно-археологічного музею при Академії.

Після вступного слова, ректор КДАіС зачитав вітальне слово Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія до організаторів та учасників форуму. У своєму слові Його Блаженство, зокрема, зауважив:

«Відродження Київських духовних шкіл стало важливим етапом у становленні Православної Церкви в нових історичних умовах. Коли на межі 1980-1990-х рр. активно відкривалися храми та монастирі, Церква потребувала освічених кандидатів для пастирського служіння. Ми пам’ятаємо перші роки церковного відродження. Тоді умови життя та навчання у Київській семінарії були далекі від сучасного комфорту. Сьогодні ми дивуємося, як можна було не помічати тоді численних побутових складнощів? Однак, у ті роки духовне піднесення було настільки великим, що все зовнішнє здавалося неважливим. Перші студенти та викладачі семінарії навіть не помічали труднощів тодішнього життя. Їх очі просто горіли радістю від того, що вони отримали змогу навчатися та продовжувати традицію духовної освіти».

Блаженніший Владика також побажав, щоб в усіх, а найперше у викладачів та студентів Київських духовних шкіл, було духовне горіння, яким так рясно були сповнені перші студенти Київської духовної семінарії тридцять років тому:

«… хочу побажати усім нам зберігати в серцях горіння, яке спонукає до щирого та відкритого служіння Богу. Пастиря Церкви має вирізняти внутрішня готовність принести усе своє життя в жертву Богу. Зберегти цю готовність на все життя — це справжній подвиг, який потребує і власних зусиль, і особливої Божественної допомоги».

Після вітального слова Предстоятеля Української Православної Церкви було зачитана доповідь керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія на тему: «Внесок Київської духовної академії в розвиток богословської науки у ХІХ — на початку ХХ ст». Доповідь виголосив доцент КДА Андрій Олегович Музольф.

У своїй доповіді владика митрополит акцентував увагу на викладанні богословських наук в Київській духовній академії та на особистостях найбільш відомих професорів.

«Визнанням високої репутації КДА як наукового центру було активне залучення професорів КДА до реалізації кількох масштабних загальноцерковних проектів ХІХ — початку ХХ ст. Професори КДА приймали активну участь у здійснені перекладу російською мовою творів латинської патристики. Зокрема, в КДА були перекладені твори св. Кіпріана Карфагенського, блаж. Августина, Арнобія Старшого, блаж. Ієроніма Стридонського та Тертулліана» — зазначив митрополит Антоній.

Також Його Високопреосвященство наголосив:

«… замало просто вивчати спадщину наших видатних попередників. Ми маємо стати гідними продовжувачами славетної традиції, яка існувала у Києві з початку XVII до початку ХХ ст. Професори КДА завжди стояли на рівні сучасної їм світової науки. Вільне володіння давніми та новими мовами, творче засвоєння кращих надбань світової богословської думки, глибинний синтез патристичної спадщини з сучасними досягненнями гуманітарних наук — усе це вирізняло наукову школу Київської духовної академії. Як показали важкі випробування ХХ ст., Київська академія виховала чимало достойних служителів Церкви, які стали сповідниками та мучениками за Христа. Отже, академічна освіта не тільки давала знання, але й виховувала справжніх християн».

Ректор Київських духовних шкіл виголосив доповідь на тему: «Київські духовні школи: тридцять років відродження (1989-2019)». У своїй доповіді владика ректор зосередив увагу на висвітленні періоду відродження Академії і Семінарії, діяльність її ректорів та ролі Київських Митрополитів сучасної Української Православної Церкви у житті Київських духовних шкіл.

Аналізуючи шлях відроджених Київських духовних шкіл, єпископ Сильвестр звернувся до викладачів та студентів КДАіС:

«За тридцять років свого існування після відродження Київські духовні школи пройшли непростий шлях становлення та розвитку. І сьогодні ми постійно намагаємося вдосконалювати навчальний процес та розвивати наукове життя Академії. При цьому для нас завжди має бути пріоритетом виховання достойних пастирів та служителів Церкви Христової. І тому я б хотів закликати викладачів, вихователів та студентів Академії пам’ятати про те велике покликання, яке звертає до нас Господь. Ми маємо навчитися поєднувати фундаментальну освіту з особистим досвідом молитви. Наша мета — це не просто знання. Ми маємо вчитися жити з Христом і у Христі. На цьому шляху знання відіграють важливу роль. Знання богоодкровенних істин є запорукою вірної побудови духовного життя. Разом з тим, будь-яке знання, якщо воно не втілене в справжнє християнське життя, стає безплідним зерном, яке не принесло врожаю».

Доповідь ректора КДА викликала неабияке зацікавлення серед гостей та учасників конференції, адже багато присутніх у цей день, були безпосередніми учасниками висвітлених Його Преосвященством подій.

Далі з доповіддю на тему «Жизненный путь и мученическая кончина священномученика Виктора (Элланского)» виступив доктор педагогічних наук, професор, ректор Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка Лянной Юрій Олегович.

Юрій Олегович розповів про життєвий шлях випускника Київської духовної академії, який був розстріляний у 1937 році. Після виголошення доповіді Ю.О. Лянной вручив пам’ятний подарунок владиці ректору — ікону священномученика Віктора та житіє святого з акафістом.

Постійна шанована гостя Академії, доктор історичних наук, доктор церковної історії, професор Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету Наталія Юріївна Сухова виголосила доповідь на тему: «Взаимные подозрения в неправославии составляют важный недуг нашего времени»: история сборника «Памятник веры» святителя Иннокентия (Борисова)».

Останньою на пленарному засіданні була заслухана доповідь доктора історичних наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василя Іринарховича Ульяновського, який презентував 3 том «Библиографического словаря выпускников Киевской Духовной Академии 1819-1920-е гг.».

На завершення пленарного засідання ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр подякував учасникам конференції за цікаві та змістовні доповіді, наголосивши, що ці доповіді займуть своє місце у нових виданнях постійного журналу «Труди Київської духовної академії».

Після пленарної частини студенти та гості були запрошені до святкової трапези, після якої конференція продовжила роботу у 7 секціях: «Біблеїстика та богослов’я: історичний досвід та сучасні виклики», «Історія та сучасність богословської освіти», «Історичний шлях Православ’я на Русі», «Церковно-практичні дисципліни: історичний досвід та перспективи», «Студентська наука в духовній школі: богослов’я та біблеїстика», «Студентська наука в духовній школі: церковно-історичні дисципліни», «Студентська наука в духовній школі: церковно-практичні дисципліни».

Прес-служба КДА