Керуючий Північним київським вікаріатством єпископ Боярський Феодосій співслужив Предстоятелю з нагоди престольного свята

17 вересня 2016 року, у день знайдення мощей святителя Іоасафа, єпископа Бєлгородського, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію в столичному храмі на честь святителя Іосафа Бєлгородського Північного київського вікаріатства.

Його Блаженству співслужили вікарії Київської Митрополії: єпископ Боярський Феодосій та єпископ Васильківський Миколай, а також духовенство єпархії.

Під час малого входу Предстоятель УПЦ нагородив настоятеля храму протоієрея Віталія Бойко правом носіння другого хреста із прикрасами.

Після читання Святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.

Після одпусту був звершений молебень святителю Іоасафу Бєлгородському, після чого Блаженніший Митрополит Онуфрій привітав духовенство та усіх віруючих з престольним святом.

Святитель Іоасаф народився у 1705 р. в місті Прилуки на Полтавщині у побожній та благочестивій сім’ї.

Здобувши богословську освіту у Києво-Могилянській академії, він за покликом серця прийняв чернечий постриг і подвизався у Києво-Братському, Києво-Софійському, Межигірському монастирях, викладав у академії, був залучений Київськими митрополитами до різних церковних послухів. Йому було доручено налагодження монастирського життя у Мгарській обителі на Полтавщині, а згодом – настоятельство у славетній Троїце-Сергієвій Лаврі.

Скрізь, де трудився подвижник, він являв своїм життям «зразок добрих діл, у навчанні чистоту, статечність, слово здорове, неосудливе» (Тит. 2,7-8). 2 червня 1748 р. відбулася хіротонія святителя Іоасафа в єпископа Бєлгородського і Обоянського. Всі свої сили святитель Іоасаф поклав на те, щоби достойно пасти Боже стадо, розбудовувати церковне життя, зберігати віру, примножувати благочестя, «щоби слово Господне розповсюджувалося і славилося» (2 Фес. 3,1). Його служіння було полум’яним та сповненим дій великої благодаті Божої.

Спочив архіпастир 10 грудня 1754 р. Його нетлінні мощі перебували у Свято-Троїцькому соборі м. Бєлгорода, скликаючи нескінченні натовпи прочан з усіх країв. 4 вересня 1911 р. відбулося прославлення святителя Іоасафа Білгородського у лиці святих. За часів безбожної влади мощі угодника Божого були втрачені, проте у 1991 році дивовижно знайдені, після чого перенесені у Спасо-Преображенський собор Бєлгорода, де зберігаються донині.