Митрополит Феодосій звершив Літургію в Миколаївському храмі с.Тубільці (+ВІДЕО)

9 липня 2022 р., в день вшанування Тихвінської ікони Божої Матері, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій звершив Божественну літургію в храмі на честь святителя Миколая Чудотворця с.Тубільці Черкаського благочиння.

Високопреосвященному владиці співслужили секретар єпархії прот.Василій Вознюк, духовенство Черкаського округу на чолі з благочинним прот.Сергієм Чумаком та настоятель храму ієрей Іоанн Воловий.

За богослужінням молився голова Мошнівської ОТГ Шкарбута Богдан Вікторович.

На Малому вході, за старанне пастирське служіння, митрополит Феодосій удостоїв священнослужителів Черкаського благочиння наступних богослужбових нагород:
– настоятель храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці с.Байбузи прот.Георгій Робак нагороджений правом служіння Літургії з відкритими Царськими вратами до Херувимської пісні;
– клірик Стрітенського архієрейського подвір’я м.Черкаси ієрей Сергій Пащенко нагороджений набедреником;
– настоятель Миколаївського храму в с.Тубільці ієрей Іоанн Воловий нагороджений набедреником.

На сугубій єктенії було піднесено молитву про мир в Україні.

По завершенні Літургії владика Феодосій звернувся до присутніх з проповіддю та нагородив Благословенною Грамотою за старанні труди на славу Святої Церкви багаторічну труженицю храму Т.А.Ковтун.

Історична довідка:
Миколаївський храм, с. Тубільці.
До 1843 року у селі був храм Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1843 році Микола Воронцов збудував новий, дерев’яний храм на честь свт.Миколая Чудотворця.
Після революції 1917 р. храм від знищення врятував тодішній настоятель архімандрит Антоній (Сусідко), який проживав у Мошнах і у свій час був регентом, а потім намісником Олександро-Невської Лаври у Санкт-Петербурзі.
Ось як пишеться про нього у спогадах: ” В обох церквах Мошен: Спаській та Успенській, в той час були настоятелі, тому пішов він служити в сусіднє село Тубільці за 6 км., де на той час помер настоятель, та виїжджав на служби до села Конончі (біля 20 км.). Високий сан не став йому на заваді. Навпаки, є розповіді старожилів про те, як захистив він дерев’яну церкву в Тубільцях, що стоїть і понині, дещо знівечена та без дзвіниці. Збудований храм у 1843 році на кошти князя М.С.Воронцова на місці колишньої Покровської церкви, що стояла там із 1702 року. Але новий храм вже називався Миколаївським, оскільки він був збудований із деяких матеріалів старої Миколаївської церкви, що була розібрана після удару блискавки у Мошнах. Новий храм отримав майже усі ікони із тієї розібраної церкви. У той час над цією церквою нависла величезна загроза. Коли проходила кінна армія Будьонного, то селяни з навколишніх сіл вчинили їй немалий збройний опір, за що командарм наказав спалити їх оселі. Тоді згоріли Софіївка, Березняки та частина Тубілець. Така доля чекала і на дерев’яний храм, та показана Антонієм охоронна грамота із підписом самого Ф.Е.Дзержинського подіяла магічно – кінармійці умившись біля церкви, невдовзі залишили село…”.
Але після смерті о.Антонія храм був закритий, купола скинуті, ікони і іконостас знищений. Зовсім невелика частина старого іконостасу – декілька ікон двунадесятих свят збереглись у храмі. Під час окупації храм був знову відкритий, але у хрущовську відлигу закритий. Остаточно відкритий уже в часи незалежності України.
Настоятелі змінювались. Найбільш постійним був о.Володимир, який похований за Вівтарем.
Після нього був о. Віталій Їжаківіч, при якому був зроблений капітальний ремонт храму, оновлений всередині, встановлено купол, підсвітку, придбана нова храмова ікона з частинкою св.мощей свт.Миколая, тощо.
Нещодавно призначено нового настоятеля – свящ.Іоанна Волового.