Вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій очолив богослужіння престольного свята в храмі Оболонського благочиння

15 січня, в храмі на честь преподобного Серафима Саровського, що в мальовничому київському районі Пуща-Водиця, з нагоди престольного свята відбулось святкове Богослужіння, яке з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, очолив вікарій Київської Митрополії, керуючий Північним київським вікаріатством єпископ Боярський Феодосій у співслужінні єпископа Васильківського Миколая.

У звершенні Божественної літургії взяли участь: настоятель храму протоієрей Іоанн Грицько, благочинні — Оболонського благочиння протоієрей Володимир Терещук, Печерського — протоієрей Володимир Косточка, Першого шевченківського благочиння — протоієрей Владислав Софійчук, Другого шевченківського благочиння — протоієрей Віталій Бойко, духовенство і гості парафії у священному сані та чисельна боголюбива паства.

Під час служби було піднесено молитву Господу Вседержителю за мир в Україні..

Наприкінці літургії Преосвященний Феодосій звернувся до пастви зі святковою проповіддю, в якій розповів про свята, які передують дню пам’яті преподобного Серафима, а саме — Обрізання Господнє, святителя Василія Великого та Новий рік за юліанським православним календарем. «Преподобний Серафим, улюблений і шанований у всьому світі угодник Божий, своїм життєвим подвигом і любов’ю до Бога і людей здобув від Господа великі дари чудотворіння, які поширюються нині на увесь Всесвіт,- сказав владика. — І навіть після його праведної кончини, після перебування його святих мощей в атеїстичному полоні, святі останки явились світові, ілюструючи новий етап в житті і історії Православ’я Святої Русі. І велика милість для всіх нас служити сьогодні в цьому намоленому старовинному храмі, побудованому на початку ХХ-го сторіччя, бачити його переповненим, звертатися до преподобного про мир і злагоду і державі, про прощення наших гріхів».

Після літургії владики, духовенство та миряни пройшли хресною ходою навколо храму.

Під час Хресної ходи було звершено заупокійну літію на могилі спочилого настоятеля храму професора КДА, протоієрей Василія Заєва, який відійшов до Господа 30 грудня 2008 р.

На завершення урочистостей преосвященний Феодосій подякував владиці Миколаю і духовенству за спільне святкове Богослужіння, особливі слова вдячності висловив настоятелю храму протоієрею Іоанну Грицьку і клірикам храму преп.Серафима за ревносте служіння і підготовку до престольного свята, побажав всім милості Божої у новому році та передав всім присутнім вітання від Предстоятеля української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Прес-служба Київської митрополії

***

Історична довідка.

Наприкінці XIX століття у місцевості Пуща-Водиця біля Києва було створене однойменне дачне селище, де кияни могли зводити дачі на ділянках у 0,25 га. У 1903 році члени Товариства по благоустрою місцевості Пущі-Водиці звернулися до тогочасного міського голови В. М. Проценко з проханням дозволити облаштувати у селищі православний храм.

Міський голова звернувся до митрополита Київського та Галицького Флавіана та 16 липня отримав його благословення на зведення церкви на честь преп. Серафима Саровського, якого було прославлено саме у 1903 році. За короткий час було побудовано каплицю та інші церковні приміщення.

Будівництво церкви Серафима Саровського розпочалося 8 червня 1910 року, 12 грудня того ж року храм був освячений протоієреєм Іоанном Богородицьким. 21 липня 1911 року був освячений боковий вівтар на честь святителя Миколая. Протягом 1910–1911 років було зведено ще одну будівлю причту, продовжувався благоустрій церковної території. У березні 1911 року рішенням Синоду при церкві було засновано самостійну парафію, настоятелем став священик Костянтин Стешенко.

Радянські органи зареєстрували православну громаду церкви Серафіма Саровського у жовтні 1920 року. До кінця 1930-х років храм залишався діючим. 1937–1939 роках храм був закритий, богослужіння у ньому відновилися лише у 1943 році. Церковні будинки, зведені у 1905–1907 та 1910–1911 роках, були зруйновані. Іконостас з іконами розібрали парафіяни, іконостас був захований у навколишньому лісі, та після війни був відновлений і реконструйований, проте старі ікони зібрати не вдалося. У 1992 році київський художник С. Вандаловський написав ікони для центрального іконостаса, у 1995 році була написана нова храмова ікона преподобного Серафима Саровського, а також ікони 12 апостолів для іконостаса правого бокового вівтаря.

У 2000–2003 роках церкву капітально відреставровано з рахунок парафіян та благодійних пожертв.