ЩО РОБИТИ СВЯЩЕНИКУ УПЦ, ЯКЩО ЙОГО НАСИЛЬНО МОБІЛІЗУВАЛИ НА ФРОНТ?
Останнім часом частішають випадки примусової мобілізації на фронт кліриків Української Православної Церкви – священиків, дияконів, ченців. Ця практика протирічить законам Божим, церковним канонам та законам людським. Вона порушує Конституційні права громадян України – кліриків УПЦ – дискредитуючи їх за релігійною ознакою, протиставляючи їх служителям всіх інших конфесій в Україні. Такі дії зі сторони сучасної влади є дискримінаційними, незаконними та використовуються як один із важелів примусу «добровільного переходу» священнослужителів із УПЦ в інші конфесії, звідки кліриків в армію не призивають. Впевнені, що ця ганебна практика тиску на УПЦ з метою знищення її священства, в свій час буде належно оцінена правоохоронними органами, а всі ініціатори та виконавці цих злочинів понесуть сувору кримінальну відповідальність.
Тим не менше, проблема зараз існує, і її треба якось вирішувати.
Як правило, при насильницькій мобілізації кліриків УПЦ, практично неможливо їх врятувати в адекватний законний спосіб. Протистояти цьому свавіллю єпархіальним архієреям та юристам доводиться на місцевому рівні на базі особистих людських відносин. В таких випадках якщо і вдається полегшити долю незаконно мобілізованого священника, то, як правило, це вирішується із співробітниками профільних органів, у яких ще не спалена совість, серед яких зустрічаються віруючі, які розуміють свою відповідальність перед Богом та Конституцією й законами держави. Такі співробітники нерідко допомагають звільнити духовенство, не дивлячись на злочинні накази зверху та «політичну цілесообразність» моменту.
У звʼязку з цією складною ситуацією, в якій зараз опинилося священство нашої Церкви, пропонуємо вашій увазі деякі «правила поведінки» для мобілізованого священика, які написав позаштатний клірик Черкаської єпархії прот. Іоанн Поліщук, який також був насильницьки мобілізований та проходить зараз військову службу.
“Декілька порад священнослужителям перед тим як вийти з дому:
1. Виходьте на вулицю і пересувайтеся в підряснику з хрестом.
2. Майте з собою рюкзак в якому окрім документів була б у вас пара носків, труси і речі гігієни, павербанк. Особливо ліки!!!
3. Документи які посвідчують що ви священик. Оригінали і нотаріально завірені копії.
4. Потрапивши в бус ТЦК нічого не підписуйте і відмовляйтесь від проходження їхнього швидкого ВЛК. Ви маєте право його пройти спокійно і самостійно, а не за пів години.
5. Заключіть вже з толковим адвокатом декларацію, щоб вона була. Обговоріть і навіть зробіть заготовку позову до суду в разі викрадення і примусової мобілізації.
6. Відстоюйте свої права священика максимально наскільки можете. Не бійтеся погроз, адже рукоприкладство якщо Ви у підряснику з хрестом не на їхню користь. Вони можуть погрожувати, давити морально, психологічно, обзиваючи і т.д.
Якщо попали, то готуйтеся бути готовими щоденно, щогодинно відстоювати свої священичі права. Справа не легка.
Якщо Ви священик і все таки Вас мобілізували, і їм вдалось спихнути Вас в навчальний центр:
1. Якщо зможете вистояти і НЕ взяти форму лишайтеся в підряснику, але будьте готовим що вам не дадуть нічого, адже все йде з формою в комплекті. Спальник, каремат, елементарний змінний одяг. Я пробув одягнутий в одному і тому ж, в чому й спав три доби поки передали хоч щось. Це був теплий жовтень, а не лютий.
2. Звичайно автомат до Вас скотчем не примотають і цвяхами не приб’ють. Присягу приймати не заставлять, БЗВП проходити також, як і все інше, але… Оброблятимуть психологічно і тиском. Також можуть поставити печатку про пройдене БЗВП якщо Ви навіть як я його не проходили. Мені поставили пройдене БЗВП і відправили після учебки в бойову частину. Нікого не хвилювало що я його не проходив насправді. Записали посаду стрільця, при тому що я навіть калашмата не тримав у руках.
3. Ви маєте право на психолога і капелана. Ви можете вимагати зустрічі з тим або тим якщо відчуваєте що не вивозите ситуацію морально.
4. Ви маєте право на медичну допомогу. Готуйтеся, що полізуть хронічні болячки ті, про які ви навіть не здогадувалися. Поспішати реагувати на Ваші заяви ніхто не буде. Треба все буквально вигризати. Якщо медсанчастина ігнорує, викликайте в учебку звичайну швидку допомогу 103. Навіть якщо її не пропустять у навчальний центр виклик буде зафіксовано і на випадок суду цей факт буде на вашу користь.
5. Якщо до Вас приміняють фізичне насильство Ви можете викликати поліцію. Факт такий же як і з швидкою. Виклики фіксуються. В разі потреби адвокат знає що робити.
6. Будьте завжди на зв’язку з своїм адвокатом чи навіть юристами. Кожен крок звіряйте з ними.
Ще пару слів на рахунок зброї і деяких інших моментів!
Вам не раз і не два пропонуватимуть взяти в руки автомат.
Улюблена заманушка:
Ну це ж по мішеням, це ж не по людям. Тута ж не фронт, це всього учебка.
Пам’ятайте!!! Чим на більше Ви згодитесь пожертвуючи своїм священичим достоїнством, тим далі важче буде встояти від того, щоб не піти на поводу далі.
Вас призвали не для того щоб пропонувати компроміси. Якщо Вам не дають змоги капеланства чи альтернативки Ви бойова одиниця піхоти кінцева мета якої підготовка Вас до нуля. Вас призвали не для того щоб гратися в компроміси. Тільки повсякчасний контроль ситуації і самоконтроль, це те, що наряду з молитвою Вам допоможе не розчинитися в цьому середовищі. Пам’ятайте. Це середовище де всі носять однаковий одяг, ходять однаковими шеренгами і мають думати однаково. Цього не можна забувати ні на хвилину. При цьому з іншого боку відстоювати свої права треба впевнено, але без агресії.
Серед військових є багато хороших людей, віруючих людей які в разі потреби підкажуть і навіть допоможуть.
Але, але… Нікому не вірте на сто відсотків. Часто буває свідомий обман, або просто блискавична зміна ситуації що породжує діаметрально протилежні накази і розпорядження.
Така специфіка армії в якій ти сам собі не належиш. Гірше хіба що рабство, або тюрма. І твоя задача як священика не просто вижити, а не втратити свого достоїнства, не виронити з рук той Залог, який ти взяв”.
Количество просмотров: 123
Цей запис також доступний на: Russian
