«Ми часто думаємо, що незручно, і навіть не правильно просити Бога і Пресвяту Богородицю про щось мале і не дуже важливе. Але це не так», – служіння і слово єпископа Боярського Феодосія в Неділю 25-у після П’ятидесятниці
22 листопада, в Неділю 25-у після П’ятидесятниці, свято ікони Пресвятої Богородиці “Скоропослушниця”, вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій звершив Божественну літургію у Хрестовоздвиженському храмі м.Києва. Його Преосвященству співслужило духовенство храму.
Під час богослужіння владикою була прочитана молитва Господу Вседержителю про мир і припинення міжусобної ворожнечі в Україні. На завершення Літургії єпископ Феодосій вимовив проповідь.
Преосвященний владика розповів присутнім про афонську ікону Божої Матері “Скоропослушниця”, що святкується сьогодні, яка знаходиться в Дохіарській обителі на Святій Горі, і про чудесне зцілення в XVII столітті ченця Ніла від сліпоти перед цією іконою. Пречиста Діва тоді Сама найменувалося Свій дивний образ “Скоропослушниця”, обіцяючи скоро чути і виконувати молитви, принесені перед іконою.
Пресвята Богородиця і під час Свого земного життя, і зараз, після сходження на Небо, допомагає людям і клопоче про них перед Своїм Божественним Сином. У цьому велика і свята турбота Божої Матері. Євангеліє розповідає нам про безліч великих і славних чудес, звершених Господом Іісусом Христом на землі, але найперше з них було явлено саме за клопотанням Пресвятої Богородиці. Це чудо в Кані Галілейській. Тоді на весіллі забракло вина, і Пресвята Діва звернулася з любов’ю і турботою про молодих і про їх гостей до Свого Сина: «Вина немає у них» (Ін.2: 3). На що Господь відповів: «Ще не прийшов час мій» (Ін.2: 4), оскільки не прийшов ще Його час творити чудеса. Але, тим не менш, скоро виконав прохання Своєї Матері, перетворивши воду на вино.
Здавалося б, недостало вина на весіллі, коли вино вже пили – дрібниця повсякденного життя, і чи варто було Пречистій Діві та Її Синові звертати увагу на цю дрібницю? Але життя людини, як правило, і складається з таких дрібниць. Бувають, звичайно, важливі і значущі події, але основну частину життя все ж таки складають незначні й малі повсякденні справи і турботи. Тим не менш, вони часто формують і визначають наш моральний образ, наш характер, наше ставлення до Бога і ближнього. Одна людина в благополуччі може стяжати користь для душі, зростаючи в справах милосердя, в благодарінні Бога, а інша навпаки становиться холодною, жадібною і самолюбною, занурюється в пороки. Так само і в скорботі та нестачі – один набуває терпіння, вчиться молитві, отримує навик співчувати ближнім, а інший нарікає, проклинає оточуючих і шукає причину своїх бід навколо себе. Дрібниці життя, приємні й неприємні, формують наше життя.
Знаючи про те велике значення, яке мають в нашому житті повсякденні обставини, Пресвята Богородиця допомагає нам в них. Так само як у Кані Галілейській. Хтось сказав би – невелика біда, що закінчилося вино на весіллі. Але Владичиця розуміла, що цей малий недолік принесе цим конкретним людям велике збентеження і печаль, шкоду душевну, і, по своїй любові, просила Господа створити чудо.
Ми часто думаємо, що незручно, і навіть неправильно просити Бога і Пресвяту Богородицю про щось мале і не дуже важливе. Думаємо, ніби моя турбота для Них неважлива, та навіть буде образлива. Але це не так. І Господь, і Його Пречиста Матір, і всі святі завжди чекають наших молитов. У всіх обставинах нашого життя – великих і малих, радісних і сумних. Якби ми ставилися до Пресвятої Богородиці, як до своєї Матері, ми б не соромились просити Її допомоги завжди: якщо переживаємо за когось, або бракує коштів на щось, втратили річ і не можемо знайти, не вистачає розуму або таланту на якусь справу, не виходить помирити своїх близьких, або хочеться поділитися своєю радістю, і так далі. Пресвята Богородиця – Скоропослушниця, Вона обіцяла чути нас і скоро відгукуватися на наші молитви. Будемо молитися – і скоро, іноді швидше, ніж сподіваємося, будемо отримувати відповідь і чудесну допомогу.
Саме так живуть монахи, що зберігають образ “Скоропослушниці”, на Святій Горі Афон – покладаючись у всьому на Господа, на Його Пречисту Матір і на святих. Живуть з дитячою вірою і сподіванням, і стають вже тут на землі причасниками Небесного Царства. Будемо ж і ми так само, без замішання, у всіх обставинах життя молитися з міцною вірою і отримувати від Господа допомогу молитвами Пресвятої Богородиці.
Количество просмотров: 214
Цей запис також доступний на: Russian