Чудотворний список ікони Божої Матері «Козельщанська» урочисто перенесений з Черкас в Городище (+ВІДЕО)

7 липня 2022 року, в день пам’яті Різдва Іоанна Предтечі, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій очолив урочистості з нагоди перенесення чудотворного багатостраждального списку ікони Божої Матері «Козельщанська» з Черкас в Городище.

Торжества розпочались в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі, де зранку владика Феодосій очолив молебень перед чудотворною іконою, на якому молилися православні черкащани.

Після молебню митрополит Феодосій звернувся до присутніх зі словом, в якому розповів історію багатостраждального образу та вручив кожному у благословення ікону шанованої святині та буклет с її історією.

По завершенні владика Феодосій власноруч доставив ікону на місце її подальшого постійного перебування – до Архангело-Михайлівського храму м.Городище, де звершив Божественну літургію.

Високопреосвященному владиці співслужили секретар єпархії прот.Василій Вознюк, благочинний Черкаського округу прот.Сергій Чумак, благочинний Корсунь-Шевченківського округу прот.Іоаан Налапко, духовенство Городищенського округу на чолі з благочинним Іоанном Жигало.

На Малому вході за ревне пастирське служіння Православній Церкві клірик Архангело-Михайлівського храму прот.Володимир Вертипорох був нагороджений правом носіння митри.

На сугубій єктенії була піднесена сугуба молитва про мир в Україні та єдність Православної Церкви.

Після закінчення Літургії був звершений Хресний хід с чудотворною іконою навколо храму, після чого митрополит Феодосій вимовив проповідь.

Також, з вдячністю Божій Матері та засвідчуючи чудотворність багатостраждального списку Козельщанської ікони Божої Матері, владика Феодосій по древній церковній традиції зробив особливий подарунок – передав для ікони власну панагію, в якій звершував богослужіння.

***

Є декілька версій щодо того, як цей образ Пресвятої Богородиці потрапив до цього краю.

За однією з них – ікона ця італійського походження, була привезена однією з придворних фрейлин імператриці Єлизавети Петрiвни. Власниця ікони вийшла заміж за писаря Запорiзького війська Сіромаху. Так вона потрапила в Україну. У ХІХ столітті вона належала роду Капністів (нащадкам вiдомого письменника), була ïхньою сiмейною святинею.
За iншою легендою вiдомо, що колишній власник Козельщини Павло Іванович Козельський походив по матерi з роду вiйськового писаря Сіромахи. У сімействі Козельських жив переказ, що образ Божої Матері належав дружинi Сiромахи. Крiм того, сам стиль написання ікони нагадує живопис італiйськоï школи того періоду. Самi Капнiсти були щасливою родиною, але 1880 року раптово захворіла дочка графа Марiя. Бавлячись зі своїми подругами, вона стрибала східцями і вивихнула ногу. Невдовзі в дівчини викривилась друга нога, з’явилися вивихи у плечових та стегновому суглобах, зникла чутливість у руках і ногах. Лiкарi були безсилі. Дівчина зі сльозами просила Богородицю: або забрати її з життя, або повернути здоров’я. Раптом у хребет наче вдарило струмом, дiвчинка закричала і знепритомніла, а коли прийшла до себе, то вiдчула, що руки й ноги ожили. «Я зцілилась!» – гукала й плакала вона. Лiкарi не змогли пояснити анi причин недуги, на яку дiвчина страждала тривалий час, ані її дивовижного одужання. У вдячнiсть за зцілення своєï улюбленицi граф Володимир Капнiст спочатку спорудив у Козельщині дерев’яну церкву. З роками на iї мiсцi постав жіночий монастир, а в 1906 році було збудовано храм Рiздва Пресвятої Богородиці. Споруджена у візантійському стилі велична споруда 40 метрів заввишки була визнана однією з найкрасивіших в Україні. На освячення храму приїжджав імператор страстотерпець Миколай II з родиною i пожертвував 1500 руб.
На жаль, з часом обитель зазнала чимало бiд, але iкону рятували тодішня ігуменя Олімпіада разом з черницями. У 1948 році, коли почались черговi гоніння на вiру, ігуменя Феофанія забрала образ із собою до Києва, де й зберiгала, доки на Козельщинi знову не почав діяти монастир Рiздва Пресвятої Богородиі. Коли забирали її в Києві у звичайнiй «хрущівці», послушниця покійноï ігуменi Феофанії показала на кiот: «Ось наша ікона Козельщанська», але там була сучасна літографія ікони Архiстратига Михаїла. У такий спосіб – за літографією – двi лiтнi жiнки ховали, зберігали велику святиню.
У лютому 1993 року ікона була урочисто перенесена до Козельщини, куди знову поїхали паломники. Існують чотири шанованi списки (копії) Козельщанськоï iкони Божої Матерi. Один з них пiд час війни вивезли до Німеччини, iншому православні моляться у далекій Фінляндії – «Козельщанськiй Богородицi в перлах».
Так було угодно Богові, що свою історію перебування, поневiрянь, знущання і щасливого повернення має Козельщанська ікона i на Городищинi. Копiя цього чудотворного образу перебувала у храмі святої великомучениці Варвари в селі Сегедицi Городищенського благочиння. Він був побудований 1898 року: дерев’яний, з двома банями, тут було багато ікон, деякі з них навiть писанi на Афоні. Однак у 1935 році церкву закрили. Із Вільшанського району прибули трактори, якi прив’язали троси до бань, але троси не витримали, обірвалися, відтак храм ще декілька років стояв незруйнованим. Остаточно його знищили у 1939 році, а з розібраного матеріалу побудовано міст у селищі Вільшана.
Коли в 1938 році місцеві активісти руйнували оздоблення храму, ікони, книги та iнше церковне майно винесли на церковне подвір’я, де почали спалювати. Серед постраждалих святинь був і один iз шанованих списків ікони Божої Матері «Козельщанська», над яким здiйснили особливо жорстоку наругу: викололи очі у Спасителя і Божої Матері.
Доля цього святого образу в надзвичайно драматичною. Декілька разів було перепродано, але як тільки потрапляла до перекупця, у нього починався падiж домашніх тварин, хворіли родичi, сам вiн вiдчував неабиякi проблеми. Зрештою сталося так що один з колишнiх жителів Сегединців навесні 2021 року побачив цю ікону в передачі, де йшлося про роботу реставраційної майстерні Черкаської єпархії, та безпомилково впізнав цю святиню, яка вважалася зниклою.
Відреставрована святиня перебувала в резиденції Черкаських митрополитів. В 2022 році, митрополит Черкаський і Канiвський Феодосiй благословив перенести шанований список Козельщанськоï iкони Божої Матерi знову на Городищину та помістити на постійне перебування в Архангело-Михайлівському храмі для поклоніння віруючих.
Реставратори вважають, що ікона за віком відноситься до другої половини XIX століття, копiя академiчного письма мiсцевого художника з професійною освітою. Ікона храмова зі слідами свiчкового воску. Перед реставрацією була в сильно пошкодженому стані: відшаровувався місцями грунт, поверхня уражена пліснявою, вкрита кiптявою. Загальне тло, вкрите сусальним золотом, було здерте лезом або ножем. Вiдтак вiдкрилася вся повнота правди про святиню Городищенського краю.
Оригінал цього святого образу знаходиться у Рiздва Богородищi Козельщанському жіночому монастирі (Кременчуцька єпархія УПЦ).