Проповідь єп.Феодосія (Снігірьова) в Неділю 23-тю після П'ятидесятниці

8 листопада, в Неділю 23-ю після П’ятидесятниці, день пам’яті великомученика Димитрія Солунського, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій звершив Божественну літургію в Покровському храмі на Пріорці в м.Києві, правий боковий вівтар якого присвячений святому великомученику Димитрію.

Преосвященному владиці співслужили секретар Київської єпархії і настоятель храму протоієрей Костянтин Пилипчук, благочинний Подільського району протоієрей Тимофій Костюченко, благочинний другого Шевченківського благочиння протоієрей Віталій Бойко та духовенство столиці. Під час богослужіння владикою була піднесена молитва Господу Вседержителю про мир і припинення міжусобної ворожнечі в Україні.

Єпископ Феодосій звернувся з до присутніх зі словом проповіді:
«Це заповідаю вам: щоб любили один одного. Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене раніше вас зненавидів. Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а як ви не від світу, а Я вибрав вас від світу, тому ненавидить вас світ. Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Як Мене гонили, то гонитимуть і вас; якщо Моє слово Моє підстерігали, будуть підстерігати і ваше». (Ін. 15:17-20)

Це євангельське читання з року в рік ми чуємо в день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського. Господь у цих словах вчить нас, своїх послідовників, мати любов і однодумність між собою, особливо в умовах ненависті до християн з боку світу, якій належить бути і яка неминуча. Будь-хто, бажаючий благочестиво жити, буде зненавиджений і гнаний в цьому світі, оскільки світ лежить у злі (див. 1 Ін. 5:19). Так було завжди, так є і так буде. Весь історичний шлях нашої Церкви тому підтвердження: від гонінь часів Римської імперії, в яких постраждав шанований сьогодні Церквою святий великомученик Димитрій Солунський, до небувалих за масштабом гонінь близького до нас радянського часу. Християнину в цьому світі дано «жало в плоть» (див. 2 Кор. 12:7) – те, що його не будуть любити, те, що над ним будуть насміхалися, те, що його будуть гнати, якщо він не захоче бути “як всі”.

Святий Антоній Великий ще в далекому IV столітті говорив: “Прийде час, коли скажуть: ти безумствуєш, бо не хочеш брати участь у загальному безумстві. Але ми змусимо тебе бути як усі”.

Тим не менш, посеред цього презирства від світу, ми маємо велику втіху – заповідь про любов один до одного. І ми повинні прагнути до цієї любові, ми повинні прагнути до святості і бути в якійсь мірі святими. Адже «агіос» – грецьке слово, яке означає – святий, буквально перекладається, як “той, хто відрізняється від інших”, не такий як всі. Ми повинні прагнути бути не такими як всі. Не наражатися загальному безумству сучасного світу, але бути з Христом і у Христі. І хоча суспільство без Христа завжди буде нас не любити, але наша любов між собою дасть нам пережити будь-які труднощі, зберігши чисту віру та радість в глибині своїх сердець!

На закінчення богослужіння єпископ Феодосій передав настоятелю, кліру та парафіянам храму вітання з престольним святом від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.