Вітальне слово митрополита Феодосія учасникам Першого з’їзду регентів і хористів Черкаської єпархії
22 лютого 2022 р. в м.Черкаси відбувся Перший з’їзд регентів і хористів Черкаської єпархії.
Головне завдання форуму – обговорення питань збереження і розвитку багатовікових традицій церковного співу, розгляд нагальних питань та проблем співу в храмах міських і сільських приходів.
На початку роботи З’їзду митрополит Черкаський і Канівський Феодосій звернувся до присутніх із вітальним словом:
Дорогі отці, браття та сестри, учасники Першого з’їзду регентів та хористів Черкаської єпархії Української Православної Церкви!
Сердечно всіх вас вітаю на цьому заході. Необхідність такого з’їзду назріла вже давно. Є надія на те, що з’їзд допоможе вирішити, або принаймні визначити ті завдання, які нам доведеться вирішувати в майбутньому. Ми покликані пам’ятати про те, що спів розкриває красу і духовний сенс богослужіння. Він має потужний місіонерський потенціал. Не секрет, що музика сама по собі має величезну силу емоційного впливу на людину. Спів у храмі впливає на естетичне почуття і на душу людини, яка слухає, яка молиться. Церковний спів – це воістину наше багатство, яке нам потрібно берегти та примножувати. А тому служіння і регентів, і хористів дуже важливе і потребує системного підходу. Тільки тоді можна говорити про можливість розвитку співочої традиції та інституту регентства, коли ставлення до регента таке, як до повноцінного церковнослужителя. Адже це наш побратим, або наша сестра, які разом із священиками несе найважливіше служіння, і без якого практично неможливе звершення богослужіння таким чином, щоб служба повною мірою відкривала серця людей.
Тим не менше, інколи можна спостерігати, що, хоча спів важлива і невід’ємна частина богослужіння, — саме ця частина опиняється поза прискіпливою увагою священиків. Питання храмового будівництва, духовної освіти, виховання молоді — все це, безумовно, важливо. Але не меншою мірою необхідно дбати і про те, щоб устрій церковної служби перебував у наших храмах на гідному рівні (адже серцевина християнського життя — це передусім Божественна Літургія). Тільки в такому разі можна говорити про правильне влаштування життя парафії. Інколи ми, священнослужителі, самовіддано займаємося воцерковленням дітей, молоді, у нас є якісь гуртки при храмах. Але при цьому нерідко ми не приділяємо потрібної уваги тим, кого в першу чергу треба воцерковляти, тим, хто нам співслужить — хористам. Адже церковний спів це співслужіння. І якщо людина, яка співає в церковному хорі, далека і за переконаннями, і за почуттями від того, що вона повинна переживати та відчувати під час богослужіння, як вона може стати органічною частиною приходу? Тому духовне виховання, воцерковлення хористів — це таке саме завдання і священника, і регента, як і підтримання високого рівня виконавської майстерності. Якщо у регента не вистачає розуміння та впливу, хоча регент повинен бути найвпливовішою людиною для тих, хто співає у хорі, то до цього процесу мають долучатися і духовенство, і самі настоятелі. Сьогодні церковний регент, окрім своєї професійної діяльності, має бути катехизатором, віровчителем, проповідником, наставником. Тоді, стикаючись з таким регентом, змінюватимуться і хористи, у тому числі й ті, що прийдуть до нас із зовнішнього світу і співатимуть у наших хорах. Тому сьогодні покладається величезна відповідальність на наших регентів та настоятелів за воцерковлення цих людей.
Але, звісно, будь-яка освіта починається з дитинства. Думаю, що й музична церковна освіта має починатися змалку. Іноді ми не знаємо, чим зайняти дитину у недільних школах. Але звернемо увагу на важливість співочої підготовки дітей, починаючи з недільних шкіл. Не всі діти можуть співати, але багато хто. Причому одна справа – це спів у початкових класах недільної школи, а інша – спів серед підлітків. У них справді може розвинутись реальний інтерес до церковного співу, з цих людей можуть виростати наші майбутні регенти. Молоді люди, які зацікавились та полюбили церковний спів, можуть потім піти в семінарії, або на регентські відділення та згодом поповнити ряди священно-та церковнослужителів нашої Церкви.
І на цьому нашому Першому з’їзді в Черкасах можна було б такого роду теми розвинути і проговорити. Не думаю, що якісь конкретні остаточні рішення треба було б ухвалити сьогодні. Але, принаймні можна було б сформулювати якусь програму дій. Мені здається, що нам потрібно створити якусь систему співробітництва в царині хорового співу в Черкаській єпархії, яка б координувала нашу діяльність, сприймала б сигнали, що йдуть від регентів. Може сьогодні виникнуть якісь іще конструктивні та корисні для Церкви ідеї.
Бажаю вам, шановні учасники Першого з’їзду регентів і хористів Черкаської єпархії, щедрого Божого благословення на початок цієї важливої справи, і на все ваше співоче служіння нашій Матері — Святій Православній Церкві. Нехай кожен, хто встає на клірос, пам’ятає, що його справа має особливе значення для нашої великої спільної справи проповіді Євангелія — значення, яке ніяк не повинно применшуватися. Кожен, хто співає на кліросі, хто бере участь в службі Божій разом зі священиком, чи з єпископом — ми всі разом утворюємо клір. Тому взаємна солідарність, підтримка регентів, псаломщиків та хористів є важливим загальноцерковним завданням. Сподіваюся, що нинішній з’їзд допоможе зробити свій позитивний добрий внесок і у вирішення тих завдань, які ми зараз коротко окреслили.
Вітальне слово митрополита Феодосія учасникам Першого з’їзду регентів і хористів Черкаської єпархії
Количество просмотров: 184
Цей запис також доступний на: Russian
